Сам того не розуміючи, Петро Олексійович тупотить по політичній стежці Ющенка. Своєрідно виховуючи главу СБУ, він робить гірше тільки собі. А самому Наливайченку - це на руку.
По-перше, народ у нас обожнює принижених і ображених. По-друге, багато інтелектуалів попросту забили на результати роботи спецслужб у часи Наливайченка, і тепер із захватом обговорюють: ах, як красиво він іде з посади і опонує ставленикам фаворита президента Віталія Яреми. Важко не погодитися. Оскільки останнім часом будь скандальне журналістське розслідування не обходиться без прізвища Яреми, або його колишнього заступника Даниленка. Тут і контрабанда вугілля, і палаюча нафтобаза БРСМ, і бурштин.
Пам'ятаєте, як Ющенко свого часу знайшов годівницю у вигляді «РосУкренерго», і немов лев захищав Фірташа? По ходу, створити приватне зручне портмоне - звичайна справа серед топових українських чиновників.
Друге, з цікавістю чекаю, кого президент відправить очолювати СБУ. Ложкіна, «інвестбанкіра» або просто вінницького кореша. Останні кадрові рішення президента наганяють тугу і смуток. Подібне теж дуже любив Ющенко. Тоді ключовий пост міг зайняти хоружівський односельчанин, «чувак з яким ти сьорбав мамин капусняк» або фокусник доктор Пі.