Якщо ж піти до народу з тим, що написали обидва автори, то, звісно, народ підтримає ті заклики «в пику», чи «гострити сокиру». Він не вміє і не хоче вміти писати тексти, політичні платформи. Він хоче жити в реальності. Але реальність – жахлива.
Останні події в Україні, а головне - коментарі на них відвертих та розумних авторів на ZAXID.NET - Т.Возняка та А.Хомицького, вимагають реакції. І то реакції швидкої, бо, боюсь, через місяць становище держави може почати настільки погіршуватися, що вже нічого не вдієш.
Звісно, шановний пан Тарас Возняк правий в тому, що Словом можна щось збудувати і дещо зупинити. Подібна надіє гріє інтелектуалів до останнього. Однак, що цікаво, - Т.Возняк закликає йти в народ, до народу. Тут треба щось хоча б пояснити - що саме він має на увазі? Народ - поняття, яке суттєво змінилося від тих часів - середини ХІХ сторіччя, коли цим терміном почали активно користуватися. До тих депутатів від БЮТу, які зривали маски з «Альфи», як про то пише іншій шанований автор Андрій Хомицький? Чи вони вже не народ? Якщо багаті, то вже «олігархи та крадії»? До кого йти і «гострити сокири»? До воїв із СБУ і міліції? Що казати тому бідному народу, який протягом усіх років незалежності вперто тікає з Батьківщини, а якщо і повертається, як В.Кличко, - то місця йому не знаходиться, лише у вигляді незрозумілої опозиції до чорт знає кого. Я маю на увазі екс-члена НУ-НС Черновецького, чи, кажуть, що НУ-НС вже не існує, бо партійцям не платять зарплатню? Цікава партія, яка розбігається відразу, коли не стає грошей... Цікавий Президент, який опирається на партію і не дає їй грошей. Взагалі - цікава політична структура в країні, де суддя, взявши, начебто, ледь не мільйоннодоларовий хабар, ховається на горищі замість того, аби ховатися десь поблизу Бонна (де я пересиджую той кошмар, в який перетворилося державотворення). Цікаво висловлюється пан А.Хомицький, захищаючи співробітників СБУ від «тупопиких депутатів». Хотів би я почути десь в Європі подібний захист людей з автоматами, хоча б он у Косово, де косовари молилися на незалежність Краю (де без тієї Армії визволення Косово сербська армія вбила б тисячі і тисячі тих албанців), однак і там від інтелігенції не почуєш слів на захист людей у масках, які сунуть проти депутатів парламенту. Справа не в «тупопиких» депутатах - тут вже я з автором погоджуюся - що вони і бандити, і взагалі відомо хто. Справа в тому, що треба поважати вибір народу. Народ же ж обрав тих депутатів, тим більш від БЮТ, то не «кляті» «регіонали», то, так би мовити, - «наші».
Якщо ж піти до народу з тим, що написали обидва автори, то, звісно, народ підтримає ті заклики «в пику», чи «гострити сокиру». В народу (назвемо так умовно наших неписемних русинів, чи, як висловлювалися гетьмани, «голоту придніпровську») немає іншої можливості. Він не вміє і не хоче вміти писати всякі тексти, чи вигадувати політичні платформи. Він бажає жити в реальності. А реальність - жахлива. Сказати, що то вина народу, який наобирав собі на шию бютівців, - навіть якось негарно. То ж інтелектуали благали народ підтримати українську Жанну д'Арк! Тож Л.Лук'яненко зізнавався в шані до Ю.Тимошенко! Хіба ж не БЮТ робив помаранч? І грошима, між іншим, також.
Отут треба було б поміркувати. Чи тільки Словом живе народ? Чи не благає він, звертаючись до неперевершеної латини Panem et circesus - хліба і видовищ? І чи не робили той хліб і видовища на Майдані ті самі «бурякоподібні пики», аби дістатися влади? А вже те, що система влади вимагає парламентського прикриття задля того, аби вести бізнес - то хіба в тому бізнесмен винен? Хіба то не наша провина - інтелектуалів, що ми не в змозі запропонувати реальну, працюючу схему, за якою держава б не грабувала бізнес, а бізнес не потребував би «даху» для власного захисту?
Щодо того, аби СБУ «захищала націю», як воліє А.Хомицький, то для того треба, аби СБУ була реформована і підзвітна парламенту. А не пхала депутату в носа автомат, і не прикривала таку ж саму пику (або й дурнішу, бо депутат хоч бізнес налагодив, а що налагодив той воїн, прибираючи бабусь від станцій метро?) спецмаскою, яку купили за гроші того ж самого бізнесмена... Якщо ж нічого в Україні нереформовано, то чому? Хіба народ того не хотів? Дуже хотів (якщо навіть таких як я вважати народом)! А чому ж не реформували? Бо коли починали реформувати, то з'ясувалося, що отой народ внизу (якщо вже називати речі своїми іменами) нічого не бажав змінювати. Він бажав, аби щось самому з того отримати.
Приклади всюди, але один таки наведу. Якщо пам'ятаєте, то в перебудовчу пору Рух налічував у своїх рядах багато російськомовних «манкуртів» і навіть різні «напівантидержавні меншини». Коли ж одна з тих меншин почала активно виїжджати, особливо після 90-го року, то на різних щаблях того руху «за демократію» почали лунати голоси застороги, мовляв, Батьківщину покидають кращі й активні люди... Ні, ні, то щось я вигадую. Мовляв, як же так, давайте допоможемо нашим євреям влаштуватися в далеких Америках... Ні, подібного теж ніхто не чув. Тоді, мовляв, збережемо їхні кладовища, пам'ятники, квартири, тоді, можливо, вони колись повернуться й нам допоможуть... Не треба, мабуть, далі жартувати. Не смішно стає. Лунало звідусіль майже одне - «євреї виїжджають, а їхні квартири потрапляють невідомо до яких рук, давайте якось так зробимо, щоби оті квартири лишалися в українських руках...» Те, що євреї змушені були квартири продавати за безцінь, невідомо кому (відомо - отим бандитам українським бурякопиким), мало кого бентежило. Мовляв - кидаєте нас на поталу москалям, то й добре. Хай вам там щастить, в Європах! Це в кращому разі.
Саме тому, що народ, якому надто довго подобалася совєтська влада, є хворим і небезпечним, обирати і міняти тих депутатів вже немає на кого. Немає заміни. Є он Арсеній Яценюк - яка різниця між ним і паном Ющенком, чи паном Головатим? Чи паном Гриценком, що намагається піночетити, не зробивши нічого, аби українська армія стала хоч трохи іншою, хоча б зовнішньо, чорти б їх всіх взяли?! Та ніякої. Гарно каже. Слушно. Розумно. Ті - також. Чому ж нічого не виходить? Чому ж, до біса, те Слово, про яке пише Т.Возняк, не впливає?
Тому, можливо, що те саме Слово зависоке і героїчне, зовсім різниться з дією - часто-густо цілковито прозаїчною і нормальною. На зразок - жінці черевики з гуманітарки, а куму - «Мерседес», аби було на чому в сауну їздити... Хіба ж ні? Тому що народ у ХХІ-му сторіччі треба знати і не героїзовувати його, а навпаки - невпинно вказувати йому на його дурість, кволість і цинічність. А з іншого боку, розуміти, що іншого народу не буває. І робити так, аби той дурний народ якось так собі пристойно міг розважатися в саунах, але не ліз до парламенту - тому що в парламенті не розживешся. Ми ж зробили навпаки. І той народ поліз.
І в СБУ також. Тому що вона лишилася таємною спецслужбою, незважаючи на всі смішні спроби виставок про Голодомор із допомогою «українських чекістів», або «відкриття архівів УПА». Тому що зарплатня в них класна. А ще якщо вміти хабарити по всіляких фірмочках (саме оті ненависні бізнесмени ті фірми і розбудовували), то дуже непогано виходить. Один майор раптом вихопився незадоволений, тому й досі ховається в Англії, бо на батьківщині його як тільки не лають, забуваючи, що це саме він розбурхав громадськість на захист Гонгадзе. Більше подібних майорів не буде - це я вам гарантую. Держава і народ їм показали, як вони віддячувати вміють. Претензіями.
Тому залишається в цій ситуації єдине: не покладатися на нереформованих силовиків, як то вже зробив колись Єльцин у Росії. Не покладатися на «сокири», тому що НАТО в Україну не піде, хіба що кримських татар захищати (вони найбільш незахищена меншина, в якої немає іншої батьківщини, і яка мешкає компактно). Піде до України російська армія, і запевняю вас - із благословення НАТО. Ну, може, ще НАТО «проб'є» поляків, румун та угорців. Якщо від того легшає. Бо в УРСР живуть угорці, румуни і рештки поляків.
А ще залишається в тій ситуації прибирати «РосУкрЕнерго». Прибирати КГБ. Прибирати Совєти. Прибирати ЖЕКи. Організовано. Через ініціативу знизу. Якщо вона існує. Створити реальну політичну партію - Партію очищення України від Совєтської влади. Без великих грошей, а якщо вони підуть від бізнесменів - то дати їм гарантію, що вони гроші свої витрачають не намарно.
І заборонити розмови про Велику Українську Культуру, заборонити історичні студії за рахунок держави, заборонити розповсюджувати нісенітниці про Трипілля, заборонити ЗНИЗУ - не читати того і не купувати те. Викидати, якщо знаходити на полицях шкільних бібліотек, чи різноманітних гуманітарних семінарів. Відмовитися від «українізації» земель, де переважала, переважає і буде переважати інша культура - якби це нам не було боляче. Інакше Донецький університет ніколи не назвуть іменем Великого Поета В.Стуса. Ніколи. Культура робиться поступкою, а не совєтською навалою, чи тиском совєтського чиновництва, просякнутого відвертими стукачами і «пісятєлямі».
Якщо цього не зробимо, то втратимо і незалежність примарну, і сподівання на демократію і Європу, і гідність. Якщо, звичайно, останні пункти направду цікавлять український народ і українських інтелектуалів. А не лише чоботи для дружини і авто для кума. Або фотель біля Президента.
Фото зі сайту family.blox.ua