Розпалювання агресії в мережі, погроза вбивством, численні образи та навіть фізичні розправи – це лише невелика дрібка того, з чим стикаються українці під час взаємодії з росіянами… за кордоном. Чому, маючи потужну підтримку світового співтовариства та європейського суспільства, українці, які були змушені виїхати за кордон у пошуку тимчасового прихистку внаслідок російського вторгнення, продовжують боротися з інформаційними атаками? Як і чи можливо (спойлер: можливо) цьому протидіяти?
Директива ЄС 2017/541 про боротьбу з тероризмом, зокрема у статті 21, накладає на держав-членів ЄС зобов‘язання вживати необхідних заходів, аби миттєво видаляти контент, який пропагує терористичні заклики. При цьому до уваги не беруться, ані формат заклику: великий допис чи короткий коментар типу «Zа победу», ані громадянство і статусність розпалювача ворожнечі. Більше того, ця директива надає державам-членам можливість заблокувати доступ до такого контенту в межах своєї юрисдикції, і відтак притягти правопорушника до відповідальності на підставі національних законів.
Станом на сьогодні низка країн, в тому числі й Україна, на законодавчому рівні прийняли заборону використання латинських літер «Z» та «V» у значенні пропаганди російського неонацистського тоталітарного режиму. В Україні, Латвії і від учора у Молдові під суворою забороною також георгіївська стрічка.
Тим не менш, знати про існування низки інструментів, які дозволяють покарати прихильників путінського режиму в Європі, недостатньо. Важливо також розуміти, як це зробити правильно, щоб всі можливі закони про ворожі висловлювання не спрацювали щодо вас бумерангом.
Візьмемо, до прикладу, Німеччину. Федеральний закон про соціальні мережі , більш відомий як закон про Facebook, зобов’язує провайдерів соцмереж забезпечити користувачів легким механізмом подання скарг на неприйнятний контент, а також видалити його впродовж 24 годин. В деяких випадках це може тривати 7 днів, якщо існує потреба детального розслідування. Систематичне порушення закону про Facebook в Німеччині накладає санкції, як на саму соцмережу, так і на дописувача. Відповідно, якщо українець / українка стала свідком чи жертвою схожих правопорушень, слід неодмінно звернутися до правоохоронних органів по місцю тимчасового проживання, які, у свою чергу, адресують це питання до компетентних підрозділів.
Важливо: слід неодмінно фіксувати кожен ворожий допис / коментар, відповіді центру підтримки соцмереж, де відбулися правопорушення, а також (якщо є) фізичний результат таких дописів (будь-які мітинги, побиття, акти жорстокості та насильства). З таким переліком росіянину з німецьким паспортом на підставі статті 91 Кримінального кодексу ФРН забезпечена кримінальна відповідальність, а саме: штраф або позбавлення волі на строк до трьох років. Росіяни, які не набули громадянства Німеччини, можуть бути позбавлені можливості тимчасового проживання, а згодом і депортовані з подальшою забороною в’їзду на територію Німеччини.