Сміттєвий колапс у Тернополі в 2010-му був продуманою акцією, – екс-мер міста

17:46, 23 червня 2016

Окрім війни на сході, в Україні місяць тому розпочалися ще й сміттєві баталії. Після трагедії у Грибовичах, зусиль надзвичайників і мерії у Львові вони вщухли, але не закінчилися. Щось схоже 6 років тому пережили і тернополяни.

Сміттєвий колапс у Тернополі поставив тодішнього мера «на коліна», а разом з ним усіх, хто мешкав у місті. Кризу подолали, але очевидних змін, яких тоді обіцяли певні політичні сили, так і не досягнули.

Сьогодні на Малашівецькому сміттєзвалищі відпочивають лелеки і шукають поживи чайки. А більше тут ні душі. Їх спокій порушують лише вантажівки з тернопільськими відходами. А ще 6 років тому вони по кілька тижнів сюди не могли заїхати.

Сміттєві баталії в Тернополі тривали два роки. Малашівці тоді були невдоволені сусідством із сміттєзвалищем і вимагали закрити його, адже термін експлуатації давно вичерпався. Тоді місто ледь не захлинулося у смітті.

«У Тернополі такий сценарій розроблявся так. Буквально впродовж кількох днів створювалася комісія, яка мала визнати доведення до надзвичайного стану місто Тернопіль і далі рішенням комісії мала б бути заведена кримінальна справа на керівництво міста й усунення від влади», – розповів екс-мер Тернополя у 2006-2010 роках Роман Заставний.

Роман Заставний переконаний: все, що відбувалося у 2010-му – продумана акція. Екс-мер Тернополя не називає політичної сили відкрито, але запевняє, тоді ВО «Свобода» витрачала чималі зусилля, аби отримати крісло мера. І свого досягнули. Окрім того, Заставний зіткнувся не тільки з опором малашівців, але з тим, що сміття з міста не приймали на жодному полігоні області. Перешкоджали і вивозити за межі Тернопільщини.

«Навіть за наявності договору із Хмельницьким на вивіз сміття, до кордону нас супроводжували представники СБУ, а на кордоні зустрічала СБУ Хмельниччини. Це виглядало дуже дивно і доводилося вночі виїжджати, бути практично живим щитом, щоб могли проїхати сміттєвози», – додав Роман Заставний.

У 2010 році малашівцям пообіцяли: сміттєзвалище закриють за рік. Втім, минуло шість років, а воно досі діє. Тоді ж обласна адміністрація і придбала сміттєсортувальну лінію, яку місто не експлуатує досі. А малашівці і і далі нарікають на запах та якість води.

«Там накопичилося дуже багато речовин, які мають назву «інфільтрат», він проникає в ґрунт, це по-перше, по-друге, ця речовина отруює повітря навколо біогазом, який утворюється», – зазначив еколог Олександр Філь.

Тут зізнаються пікетувати чи перекривати дорогу до сміттєзвалища поки що не планують. Мовчать, і не задарма.

«Знаєте, ліпше цих грошей не було б і щоб вони забралися, що то є 100 грн на квартал. – А до 2010-го вам давали ці кошти на оздоровлення? – Та ніхто нічого нам не платив, ми перші не хтіли, то вони самі нам запропонували ці гроші», – розповів мешканець с. Малашівці Василь.

У Тернопільській міськраді також не заперечують: платять малашівцям. Але кажуть, що не за мовчання, а на оздоровлення. У селі офіційно мешкає 315 осіб. Тож в рік на руки тут отримують 1,5 млн грн, гроші, які платять перевізники у фонд розвитку Малашівців. А ще додатково з міського бюджету Тернополя, до прикладу, у 2015-му, додали 100 тис. грн. Тож у мерії Тернополя запевняють, що в них все під контролем – і будівництво заводу, і нове сміттєзвалище.

«Щоб ствердно пропонувати щось інвестору, найперше потрібна земельна ділянка. Із цього питання ведемо роботу, пройдено перший етап, ОДА пішла нам назустріч. Я думаю, що зовсім скоро за ЖКГ буде закріплена земельна ділянка біля полігону», – розповів секретар Тернопільської міської ради Віктор Шумада.

Та колишній мер Роман Заставний переконує: місто вже має ділянку – біля Миролюбівки. І навіть вирили котлован під можливе будівництво сміттєпереробного заводу. Проте в тернопільській мерії від неї чомусь відхрещуються.