На з'їзді освітян країн СНД в Астані білоруська делегація запропонувала розробити спільний підручник з історії для країн Співдружності. Ідею білорусів підтримав міністр освіти й науки Росії Андрій Фурсенко. За його словами, таке видання могло би з різних позицій оцінити спільну історію країн регіону.
В Україні цю ідею вважають політично дражливою і вкрай складною для реалізації. Ольга Созановська вже 20 років працює вчителем історії в київському ліцеї №157. Каже, що сучасні діти історією цікавляться, часто самі шукають якусь інформацію, але протестують, коли їм нав'язують оцінку подій. Тому, за словами Ольги Володимирівни, спільний підручник з історії для країн СНД потрібен лише, якщо там будуть факти.
"Багато учнів у зв'язку із тим, що 65-річчя перемоги, така кругла дата, вони зацікавилися і своїми дідусями, які воювали, загинули, і прадідусями, і багато шукають інформацію в інтернеті, і знаходять якісь архіви, які зараз відкрилися", - розповідає вчителька, повідомляє Бі-Бі-Сі.
За її словами, маючи доступ до багатьох джерел інформації, діти добре відчувають, коли їм нав'язують чужі оцінки: "Діти, коли розуміють, що йде оцінка фактів, нав'язується їм оцінка, - вони протестують. У них іде внутрішній такий протест: а чому так оцінили цю подію? Я думаю по-іншому".
Українські історики в спільний для СНД підручник не вірять, кажуть: неможливо знайти єдине для різних країн викладення історії.
Крім того, як розповів Бі-Бі-Сі історик Павло Полянський, навіть якщо підручник видадуть, в Україні він може і не з'явитися.
"З цього діла абсолютно нічого не вийде, я вже не кажу про те, що Україна не є членом СНД в повній мірі", - розповів історик. Полянський припустив, що "десь є ґрант і є бажаючі його з'їсти".
Історик університету імені Шевченка Олександр Іванов розповів Бі-Бі-Сі, що щось подібне вже намагалися зробити Франція та Німеччина.
2007 року країни запровадили спільний підручник для останнього року середньої школи. Книга охоплює період повоєнного зближення між Францією і Німеччиною і стала результатом політичного проекту до 40-річчя Єлисейського договору між французьким лідером Шарлем де Ґоллем і німецьким канцлером Конрадом Аденауером.
Те, наскільки франко-німецький прецедент може бути корисним для авторів задуму створити спільний підручник історії СНД, поки незрозуміло.
Спільний підручник з історії для країн СНД міг би відштовхуватися від політичного проекту Франції і Німеччини, якби містив виклади різних історичних подій у тлумаченні окремих країн, а не віддавав перевагу лише російській точці зору.
Саме спроби України подати історію боротьби українського народу за незалежність в усій її історичній тяглості викликали свого часу рішучий спротив Москви і звинувачення Кремля в "переписуванні історії".
Призначення міністром освіти в Україні Дмитра Табачника спричинило хвилю політичних і громадських протестів.