Соснові ліси потерпають від комах. Уже зараз в Україні – тисячі гектарів пошкоджених насаджень. Лісники та природоохоронні служби кидають усі сили, аби зупинити шкідника.
Сосни знищує верхівковий короїд. Ця комашка завбільшки 3 мм, однак за кілька тижнів може з легкістю вбити багаторічне дерево. Та ще з тридцятих років минулого століття короїд не надто шкодив насадженням.
«Ми навіть, коли даємо студентам групу цих стовбурових шкідників, він в нас десь у списку є, але ми ніколи на нього уваги не звертали, бо він не проявляв своїх агресивних властивостей», – розповів доцент кафедри лісівництва НЛТУ Володимир Крамарець.
Та минулоріч усе змінилося. Про апетит шкідника свідчать пожовтілі верхівки сосен. Такі у лісах Львівщини знаходять дедалі частіше. Найгірше, що посохлі гілки свідчать про те, що шкідник уже поживився деревом і, ймовірно, перекинувся на інші насадження.
Поїджену сосну короїд залишає на поталу грибам, мурахам та іншим шкідникам. Дерево гине, і навіть зрубане приносить мало користі.
«Воно придатне тільки на переробку: на тирсу. Більше нічого не виготовляють із нього», – розповів лісничий Хлівчанського лісництва «Рава-Руського лісгоспу» Олег Лаврух.
У Хлівчанському лісництві верхівковий короїд минулоріч знищив понад гектар насаджень. Майже столітні сосни довелося зрізати. На їхньому місці висадили однорічні деревця.
Цього року, короїд харчується вже деревами по сусідству. Лихо пояснюють зміною клімату.
«Він масово розвивається на території Білорусі, в Білоруських лісах, у Польщі. Словаччина те саме. Говорять про ті самі проблеми, – пояснює Володимир Крамарець. – Скоріш за все, це ті останні роки: тепла весна, довге літо, відсутність опадів, падіння рівня ґрунтових вод. Усе це разом призвело до ослаблення сосни і дало можливість йому розвиватися дуже швидко».
За сухе тепле літо, встигає розвинутись три покоління шкідника. Частково зменшити популяцію дозволили би санітарні частки. Однак, до 15 червня в Україні сезон тиші і будь-яка вирубка заборонена. Тож великі надії покладають на феромонні пастки, які розвісили для короїдів. Науковці кажуть: спосіб сам по собі ефективний. Однак, пасток має дуже багато. Та поки на їх встановлення бракує фінансування.
«Колись скандинавські країни мали проблеми з короїдом-типографом, у свій час вони виставили сотні тисяч пасток і феромонів. Переловили всіх тих короїдів і зараз у них той короїд занесений в Червону книгу», – розповів головний лісопатолог ДСЛП «Львівлісозахист» Богдан Соколовський.
Поки що таких пасток закупили лише 220. Та це дозволить провести моніторинг і визначити, як швидко розповсюжується шкідник.
Боротьбу ж потрібно вести комплексну: хворі дерева зрізати, а їхні гілки спалювати, аби короїд не поширився далі. Існує і біологічна зброя. Природня та безпечна. Це thanasimus formicarius, а простіше – мурахожук. У наших краях водиться, тільки не встигає за короїдом.
«Йому треба допомогти і додатково його вирощувати в лабораторіях. У передових країнах такі лабораторії уже існують і вони хочуть поділитись з нами своїм досвідом», – розповів завлабораторії ДСЛП «Львівлісозахист» Віра Венгер, яка нещодавно повернулася з Туреччини. Там обіцяють допомогти українцям із розведенням мурахожуків.
Також, наголошують науковці, вирішити проблему можна за допомогою мішаних лісів. Тож поряд із сосною пропонують садити листяні дерева.
Якщо ж зараз не зупинити хвилю розповсюдження короїда, то вона може тривати 8-10 років. Водночас, через брак вологи, на ослаблені сосни кидаються інші шкідники.