Сотні тисяч людей вийшли на стихійні мітинги у Парижі та низці найбільших міст Франції після оголошення про те, що пенсійну реформу, яку ініціює президент Еммануель Макрон, ухвалять без голосування в парламенті.
За даними профспілки CGT, близько участь у протестах по всій країні у четвер, 23 березня, взяли 3,5 млн осіб з яких 800 тис. – на вулицях Парижа.
Натомість влада каже, що демонстранти на протестах по всій Франції налічували всього 1,08 млн людей, з них 119 тис. людей вийшли на мітинг у Парижі.
Однак мітинги не пройшли мирно. У Парижі протест був стихійним і почався в центрі міста на центральній площі. Протестувальники почали кидати бруківку у правоохоронців. Поліція застосувала сльозогінний газ і водомети, намагаючись розігнати натовп. За даними місцевих ЗМІ, правоохоронці заарештували від 120 до 300 людей. Відомо про одного пораненого поліцейського.
Після розгону мітингу деякі протестувальники влаштували пожежі та пошкодили вітрини магазинів на бічних вулицях, повідомили репортери Agence France-Presse. Кілька магазинів були пограбовані під час протестів у Марселі, на півдні країни, тоді як сутички між протестувальниками та силами безпеки спалахнули також у західних містах Нант і Ренн, а також у Ліоні на південному сході.
В Ренні на північному заході країни офіцери застосували водомети та сльозогінний газ. Демонстранти намагалися захиститися від струменів води ДВП, використовуючи їх як щити.
За даними міністерства внутрішніх справ, акції протесту у четвер стали найбільшими у французькій столиці з початку страйків у січні. Уряд побоюється посилення вечірніх заворушень у Парижі та інших містах Франції, які тривають уже понад тиждень. Перешкодити цьому мають понад 12 тисяч поліцейських, у тому числі й десантники.
Пропонована французька реформа передбачає підвищення пенсійного віку з 62 до 64 років. Франція, маючи один з найнижчих показників пенсійного віку серед промислово розвинених країн, витрачає на пенсії більше, ніж більшість інших держав – майже 14% ВВП. Законопроект обговорювався в парламенті протягом шести тижнів, перш ніж стало зрозуміло, що Еммануель Макрон не може набрати достатньо голосів. Це змусило уряд застосувати конституційну норму, що дозволяє ухвалювати закон без голосування.
Макрон зробив реформу пенсійного забезпечення пріоритетом свого другого терміну, стверджуючи, що важливо уникнути дефіциту, який посилився через енергетичну кризу та витрати на ковід.
Плани влади підвищити пенсійний вік спричинили масові протести та страйки. Опозиція має намір звернутися до Конституційної ради Франції – найвищого конституційного органу країни, – щоб заблокувати закон частково або повністю. Рада впродовж місяця має розглянути всі заперечення проти закону.
Іноземні оглядачі стверджують, що все більше людей загалом протестують проти «зарозумілості глави держави» та «його презирства до простих людей», хоча, звісно, є й ті, хто проти підвищення пенсійного віку.