Результати місцевих виборів у Львові наочно продемонстрували рівень професійної етики львівських соціологів, а також їхній загальний професійний рівень. ZAXID.NET вирішив порівняти результати соцопитувань з результатами реального голосування виборців, щоб зрозуміти, хто з соціологів і коли намагався маніпулювати громадською думкою.
***
Усі соціологічні компанії перед днем голосування показували перевагу Андрія Садового на виборах мера, але ніхто не вказав, що його опонентом у другому турі стане Руслан Кошулинський. Жодна з соціологічних фірм не «спрогнозувала» й того, що у Львівській міськраді нового скликання буде 7 партій.
Під час виборчої кампанії свої дослідження оприлюднили 4 соціологічні фірми – київська Active Group (опитування проведене 10-14 жовтня), Центр з інформаційних проблем територій НАН України (15-17 жовтня), «Фама» (17-18 жовтня) та «Громадська думка» (20-28 вересня). ZAXID.NET вирішив подивитися, як на цих виборах помилялися соціологи.
Оперативні, достовірні і найважливіші новини тут Додайте ZAXID.NET у вибрані в GoogleВибори мера
Попри всі прогнози до другого туру разом із чинним мером пройшов кандидат від ВО «Свобода» Руслан Кошулинський, який отримав 12,3% голосів.
Жодне з соціологічних опитувань не виводило Кошулинського навіть у трійку лідерів. Натомість усі сходилися на тому, що найпопулярнішими кандидатами на виборах мера стануть Андрій Садовий, Дмитро Добродомов та Володимир Гірняк (лише в опитуванні «Громадської думки» Гірняк таки обходив Добродомова).
Найбільш близьким до результатів виборів виявилося дослідження «Фами», згідно з яким Руслан Кошулинський займав 4 місце з 9,4%. За результатами дослідження Центру з інформаційних проблем територій НАН України Кошулинський мав 5 місце (7,3%), а в опитуваннях Active group та «Громадської думки» – 6 місце (6,1% та 4% відповідно).
Останнє дослідження «Фами» показувало, що другого туру на виборах мера Львова мало б не бути - за його результатами, Андрій Садовий отримував абсолютну більшість голосів (53,4%). Соціологи «Фами» точно показали, що Добродомов і Гірняк матимуть приблизно однакову кількість відсотків (близько 11%), однак помилилися із порядковістю – не Добродомов отримав більше голосів, а Гірняк. Порядок всіх інших кандидатів збігся з тим, який оприлюднювала «Фама» (Юринець, Зінкевич, Васюник, Баляш, Галасюк), а розбіжності в результатах більшості з них не перевищували 1%.
Центр з інформаційних проблем територій НАН України явно переоцінив шанси Ігоря Васюника і серйозно недооцінив електорат Андрія Садового. Васюник, згідно з цим дослідженням, мав посісти 4 місце із результатом в 7,8%, а це вдвічі більше, ніж він набрав насправді (3,2%). Садовому хоч і прогнозували перше місце, але все ж недорахували аж 12%.
«Громадська думка» найточніше показала результат Андрія Садового (хоч дослідження проводилося за місяць до дня голосування): чинний мер, згідно з даними Володимира Подгорнова, мав підтримку трохи більше 45% голосів (на виборах отримав ледь більше 49%). Втім, «Громадська думка» надміру оптимістично поставилася до Володимира Гірняка – за результатами їхнього опитування, саме він мав стати основним опонентом Садового.
Із чинним мером серйозно прорахувалися й у Active group (на 11%), але це не так помітно, якщо зважити на щедрий результат, який ця компанія «показувала» за Олегом Баляшем. Соціологи Active group «виводили» Баляша аж на 4 місце із 6,7% голосів (25 жовтня лідеру місцевого «Нашого краю» не вдалося піднятися вище 8 позиції зі своїм 1% голосів). Серйознішим прорахунком Active group може бути хіба результат Ігоря Зінкевича, який на виборах отримав у 16 разів більше голосів, ніж показувало опитування Active group – 3,3% замість 0,2%.
«Active group – це взагалі «пісня». – розказує ZAXID.NET директор фонду «Демократичні ініціативи» Ірина Бекешкіна. – Вони можуть за два дні 1500 осіб опитати і одразу видати результати. Це при тому, що серйозні соціологи тиждень опрацьовують дані з опитування 800 осіб».
Вибори до Львівської міськради
Жодне з соціологічних досліджень не показало, що виборчий бар'єр долають 7 політичних сил. Найбільш недооціненими соціологами виявилися Українська галицька партія та «УКРОП».
Active Group до списку прохідних «вписала» «Наш Край», який на кінець жовтня нібито мав рейтинг 8,3%, хоча за кілька днів після опитування за нього проголосували лише 1,2%. Дослідження цієї ж компанії показувало, що «Самопоміч» мала рейтинг у 45,9%, хоча в день голосування партія Андрія Садового отримала на 14% менше. Серйозні розбіжності є з результатами Української галицької партії (різниця з опитуванням Active Group майже у 3 рази – на виборах отримали 5,7%, а не 2,0% як це було в дослідженні соціологів) та «УКРОПу» (за них проголосували 5,9%, хоча дослідження Active Group показувало підтримку всього 0,7%).
Згідно з результатами опитування «Громадської думки», виборчий бар'єр мали подолати ще «Батьківщина» та Радикальна партія (обоє на кінець вересня, згідно з цим дослідженням, мали по 5%). Втім, за підсумками виборів до ЛМР, «Батьківщина» набрала 4,7% голосів, а партія Олега Ляшка – 2,6%. Соціологічна фірма Володимира Подгорнова також фіксувала, що Українська галицька партія та «УКРОП» не долають виборчий бар'єр, набираючи всього по 3% (з поправкою на те, що опитування проводилося в кінці вересня).
Останнє опитування «Фами» точно відобразило результат «Блоку Петра Порошенка "Солідарність"», «Громадянської позиції», «Свободи», «Батьківщини» та Радикальної партії – розбіжність між результатами голосування та даними соціологів була менше 1%. Також «Фама» єдиною зафіксувала прохідність «УКРОПу», хоч дослідження показувало, що за партію готові голосувати 7,5%, а насправді за неї проголосували 5,9% виборців.
Тренди «Фами»
«Фама» була єдиною компанією, яка відслідковувала динаміку підримки партій та кандидатів на посаду мера. Соціологи цієї компанії провели три дослідження у жовтні (3-4 числа, 9-12 та 17-18) і ще одне – в кінці вересня.
Їх результати показують, що друге місце Кошулинського не є аж такою несподіванкою.
Упродовж останнього місяця Дмитро Добродомов та Володимир Гірняк поступово втрачали підтримку, рейтинг Ігоря Васюника не підіймався вище 4%, а в Оксани Юринець коливався біля 5%.
Сам же Руслан Кошулинський в останні тижні перед виборами збільшував кількість своїх симпатиків. Втім, щоб наблизитись до рейтингу Андрія Садового, йому доведеться збирати голоси практично всіх інших кандидатів на посаду мера.
Екзит-поли
Якщо у соціологічних опитуваннях, які проведені за тиждень до дня голосування, ще можуть змінитися окремі показники (хоча б через те, що до кандидатів можуть відійти голоси невизначних), то результати екзит-полів мали б повністю відповідати даним з дільниць.
На місцевих виборах у Львові проводили два екзит-поли – один від студії Савіка Шустера та ще один від «Фами».
За даними першого, за Андрія Садового проголосували 48,6% львів'ян, за Руслана Кошулинського – 14,1%, а за Володимира Гірняка – 11,6%. Далі йдуть Дмитро Добродомов (10,0%) та Оксана Юринець (4,8%). Згідно з даними «Фами», чинний мер отримав підтримку 48,8% виборців, його головним опонентом став Руслан Кошулинський із 13,2%, а далі йдуть Володимир Гірняк (9,7%), Дмитро Добродомов (9,3%) та Оксана Юринець (6,3%).
Тобто обидві фірми на кілька відсотків переоцінили Кошулинського і трішки недооцінили Садового. По інших лідерах голосування дані екзит-полу студії Шустера явно виявилися ближчими до результатів голосування.
Втім, екзит-пол «Фами» єдиний (якщо брати до уваги ще й передвиборчі дослідження) точно вказав, що до міськради нового скликання проходять 7 політичних партій. Однак він же дав суттєву похибку по «Блоку Петра Порошенка "Солідарність"», який, за даними «Фами», серйозно поступався «Свободі».
Зрештою, обидва екзит-поли явно переоцінили «Свободу» – за даними «Фами», за цю партію проголосували 11,8% виборців, а за даними студії Шустера – 11,3%. Насправді ж «Свобода» не дотягнула й до 10%.
***
Для авторитетних соціологів різниця між реальними результатами голосування та даними опитувань різних фірм не є несподіваною – під кожні вибори в Україні виникає чимало фірм, які готові заробити на громадській думці.
«Їх роботу не перевіряють – ви ж уявіть скільки таких фірм. Довелося б лише тим і займатися, що постійно перевіряти дослідження інших. Зрештою, таке є всюди у світі – для багатьох це ж просто бізнес. – розказує Бекешкіна. – Але чого я не розумію, так це чому ЗМІ поширюють дані сумнівних фірм».
Вона переконана, що значно важливіше просто не публікувати сумнівні результати: «Насправді таких шахраїв може бути тисячі, тому питання потрібно ставити до тих, хто публікує ці результати. Річ же не в соціологах, а в тих, хто поширює їх дані».