Найбільший відсоток підтримки на прийдешніх виборах у Молдові має чинна президентка від проєвропейської партії «Дія і Солідарність». Друге місце за підтримкою виборців має колишній генпрокурор Молдови та соціаліст Александр Стояногло, якого підтримує проросійський експрезидент Ігор Додон, йдеться у соціологічному дослідженні молдовської аналітичної спільноти WatchDog.md, оприлюдненому 17 жовтня.
Аналітики опитали 1034 громадян Молдови, старших за 18 років, протягом 11-16 жовтня. Фаворитами електорату серед 11 кандидатів у президенти країни стали чинна президентка Мая Санду та ексгенпрокурор Александр Стояногло.
Загалом тільки троє кандидатів отримали підтримку понад 5% опитаних. 28% опитаних громадян країни заявили, що не визначилися з вибором, а 2,9% повідомили, що не підуть голосувати.
Мая Санду
Проєвропейську політикиню, засновницю партії «Дія і Солідарність» (PAS) та чинну президентку країни Маю Санду підтримують 35,8% опитаних громадян – цей показник є в рази більшим за підтримку будь-якого кандидата. З 2020 року Санду обіймає посаду президентки Молдови, обійшовши тогочасного проросійського президента Ігоря Додона.
52-річна політикиня виступає за євроінтеграцію Молдови – за її каденції країна подала заяву на членство до Євросоюзу, отримала статус кандидата та розпочала переговори про вступ до ЄС. Одним із основних напрямків під час другого строку президентства Санду називає покращення якості життя та «збереження миру». Президентка Молдови активно підтримує Україну у війні проти Росії та перебуває в опозиції до переважно проросійського уряду.
Олександр Стояногло
57-річний політик висувається в опозиції до Маї Санду від Партії соціалістів Республіки Молдова. Його кандидатуру підтримав колишній президент та очільник соціалістів Ігор Додон, який визнав окупований Крим російським та, за даними журналістських розслідувань, отримував фінансування з Росії.
У 2019 році Стояногло призначили генпрокурором, проте вже у 2021 році його відсторонили та затримали за підозрою в корупції, а згодом звільнили. Втім, за двома справами йому вдалося виправдати себе в Європейському суді з прав людини (ЄСПЛ). Щодо третьої справи триває розслідування.
Стояногло позиціонував себе єдиним кандидатом від проросійської опозиції, проте не зміг створити коаліцію. Наразі Олександр Стояногло є другим за підтримкою виборців після Маї Санду – його підтримують 9% молдован. Втім, соціологічні опитування свідчать про менший антирейтинг в нього, аніж Санду.
Сам Стояногло є прибічником «діалогу» з Росією. Водночас ексгенпрокурор засудив російсько-українську війну «як й будь-яку війну, де вона не відбувалася». Крім того, Стояногло наголосив, що Крим, Донецька та Луганська область є частиною України.
Ренато Усатий
45-річний проросійський політик від «Нашої партії» був мером другого за значенням у країні міста Бєльці. Довгий час працював та жив у Москві, мав російське громадянство, яке все ж попросив анулювати у 2023 році. З 2016 року у Молдові за ініціативи тогочасного президента Миколи Тімофті відкрили кримінальні справи проти Усатого за звинуваченням у замовленні вбивства банкіра Германа Горбунцова у 2012 році. Після цього політик втік до Москви, звідки повернувся у 2018 році після того, як Інтерпол визнав переслідування Усатого політичним.
Наразі Ренато Усатий засуджує війну в Україні, проте припускає, що «влада Росії могла бути дезінформована». Йде на вибори з гаслом «Молдову врятує диктатура». Кандидата готові підтримати 6,4% виборців.
Ірина Влах
50-річна уродженка Гагаузії також висувається від опозиції та тривалий час виступала за зближення з Росією. Після 2020 року, коли Влах вийшла з-під впливу Ігоря Додона, вона почала говорити про євроінтеграцію Молдови, але при цьому регулярно здійснюючи політичні візити до Росії.
Активно просуває тему «нейтралітету» Молдови та пропонувала провести щодо цього референдум. Заявляла, що чинна влада Молдови нібито готує країну до війни, проте з ким саме, не уточнила. Відповідно до опитування, за Влах готові проголосувати 2,2% виборців.
Вікторія Фуртуне
Колишня антикорупційна прокурорка повідомила, що балотується на президентські вибори, записавши відео у самопроголошеному Придністров’ї – тоді вона заявила, що територія «може стати другою лінією фронту». Проросійська кандидатка у своїй передвиборчій програмі обіцяє «захистити Молдову від конфлікту», проте не уточнює, з ким саме може статися конфлікт. За кандидатку готові проголосувати 1,4% опитаних.
1,3% та 1,2% отримали проросійські політики Василь Тарлєв та Іон Кіку – колишні посадовці часів Ігоря Додона. Інші кандидати набрали менш ніж 1% підтримки серед опитаних.
Зазначимо, президентські вибори у Молдові відбудуться у неділю, 20 жовтня. Того ж дня громадяни країни голосуватимуть на референдумі щодо євроінтеграції країни – якщо більшість молдован проголосують «за» на референдумі, то він затвердить незворотний рух Молдови до Європейського Союзу.
Спроби Росії зірвати вибори президента у Молдові та референдум про вступ у ЄС
За словами віцепремʼєр-міністерки Молдови Крістіни Герасимов, Росія вклала 100 млн євро у спроби зірвати євроінтеграційний референдум у країні та вибори президента. Крістіна Герасимов, яка відповідає за європейську інтеграцію колишньої радянської республіки, у коментарі Bloomberg повідомила, що Росія використовувала тактику операцій з дезінформації та дестабілізації та підкупу виборців.
«Для наших партнерів має бути зрозуміло одне: ми є полігоном для випробування нових методів — і все, що спрацює в Молдові, використають і в інших країнах», — додала Герасимов.