Ухвалення пакету законів для надання Україні безвізового режиму із Євросоюзом було головним питанням поточної сесії Верховної Ради, з яким український парламент майже справився.
Розглядати «безвізові» законопроекти депутати почали щойно 5 листопада. У цей день під наглядом посла ЄС в Україні Яна Томбінського та прем’єр-міністра Арсенія Яценюка депутати у першому читанні підтримали лише два закони, які стосувалися міграційної політики.
Зокрема, парламент проголосував за законопроект про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту щодо вдосконалення процедури документування осіб (№3155).
Також ВРУ підтримала у першому читанні урядовий проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень судового захисту іноземців та осіб без громадянств та урегулювання окремих питань, пов’язаних з протидією нелегальній міграції (№3159).
Ще одним голосуванням Рада внесла зміни до Цивільного процесуального кодексу щодо встановлення факту народження або смерті на тимчасово окупованій території України.
«Цей закон дасть можливість тим українським громадянам, які не хочуть отримувати дефектні і незаконні документи в нелегітимних органах анексованого Криму, Донецька і Луганська, отримати наші українські документи», - наголосив міністр юстиції Павло Петренко.
Окрім того, ВРУ проголосувала за зміни до Кодексу адміністративного судочинства України (щодо негайного розгляду судами позовів про примусове видворення або щодо затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення іноземців та осіб, які не мають громадянства, або забезпечення передачі іноземців та осіб, які не мають громадянства, відповідно міжнародними договорами про реадмісію) (№3154).
Так само без проблем депутати прийняли у другому читанні закон №2542а про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України, що стосуються виконання рекомендацій Європейського Союзу щодо уточнення підслідності органів досудового розслідування. Закон спрямований на виконання рекомендацій ЄС, які стосуються запобігання кримінальної злочинності та боротьби з нею в частині чіткого розмежування підслідності кримінальних правопорушень між органами досудового розслідування і обмеження повноважень СБУ досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень у сфері національної безпеки і оборони і пов'язаних з тероризмом.
За словами Ігоря Кононенка, заступника голови фракції Блоку Петра Порошенка та одного із найближчих соратників президента, термін, до якого парламент повинен проголосувати питання безвізового режиму з ЄС – 9 листопада. Цього дня оціночна місія Євросоюзу повинна була зробити свій звіт про виконання Україною своїх зобов'язань в рамках Плану дій щодо лібералізації візового режиму з ЄС. Утім парламент цей термін успішно провалив. Ухвалення законів продовжилось сьогодні, 10 листопада.
Антикорупційний блок законопроектів
Але міграційні закони - не найголовніші серед тих, прийняття яких вимагав Євросоюз. За словами Томбінського, найбільша увага ЄС в рамках плану дій з візової лібералізації прикута до антикорупційного блоку законодавства, яке створює механізми конфіскації і повернення незаконно набутих активів.
Однак 5 листопада депутати не змогли ухвалити жодного із законопроектів, спрямованих із боротьбою з корупцією - їх відправили на повторне друге читання.
«Тут йде рішення про те, чи здатна ВР приймати рішення та ефективно вибудовувати боротьбу з корупцією, а не займатися тим, чим, на превеликий жаль, займалися, і у тому числі у стінах цього парламенту, продаючи, вибачте за слова, по $3-5 тис. за запит. І я плювати хотів на таких депутатів з великої трибуни. Це ганьба. Це сором!», - наголосив голова Верховної Ради Володимир Гройсман.
Володимир Гройсман сьогодні заявив про узгоджену позицію парламенту у питанні ухвалення законів із «безвізового пакету»
Відтак сьогодні парламентарі взялись ще раз голосувати за антикорупційний блок законопроектів. Зокрема депутати 260 голосами проголосували у другому читанні і в цілому законопроект про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (№3040).
Згідно з текстом прийнятого закону, Нацагентство у сфері виявлення та розшуку активів – центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері виявлення та розшуку активів, на які може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, або з управління активами, на які вже накладено арешт або які конфісковані у кримінальному провадженні. У законі виписані завдання Національного агентства у сфері виявлення та розшуку активів.
Також ВРУ прийняла в другому читанні і в цілому закон №2540а про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу щодо окремих питань накладення арешту на майно з метою усунення корупційних ризиків при його застосуванні.
Документ запроваджує зміни, які, зокрема, надають можливість накласти арешт на майно будь-яких осіб, якщо воно може бути використане як доказ у кримінальному провадженні або щодо нього може бути застосована спеціальна конфіскація; дозволяють забезпечити відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також стягнення в дохід держави неправомірної вигоди, яка отримана або могла бути отримана юридичною особою; уніфікують перелік об’єктів, на які може бути накладено арешт; дозволяють зменшувати за пропозицією слідчого, прокурора чи цивільного позивача строк, необхідний для усунення недоліків клопотання про арешт майна; конкретизують процесуальний статус майна, вилученого під час обшуку.
Успішно було проголосовано і за проект закону про внесення змін до Кримінального та Цивільного кодексів України щодо вдосконалення інституту спеціальної конфіскації з метою усунення корупційних ризиків при її застосуванні (№2541а).
За словами Яна Томбінського, низка законопроектів про повернення та конфіскацію активів (№№ 2540a, 2541a, 3040) можна розглянути «як конструктивну нормативну базу, яка повністю відповідає європейським стандартам і реалізує їх». «Запропонований урядом законодавчий пакет керується багатьма принципами, що містяться в законах ЄС», - додав посол.
Водночас, за його словами, в інших країнах Європи є набагато жорсткіші механізми, які передбачають застосування потенційно ефективних інструментів.
Антидискримінаційна поправка до Трудового кодексу
Окремим важливим пунктом вимог ЄС до України було внесення до Трудового кодексу правки, яка б «забороняла будь-яку дискримінацію у сфері праці, порушення рівності і прав можливості. Обмеження раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, гендерної ідентичності, сексуальної орієнтації, віку, стану здоров’я, підозри чи наявності ВІЛ/ СНІД, сімейного стану, членства у професійній спілці, участі у страйку та інше».
Ухваливши 5 листопада у першому читанні Трудовий кодекс, депутати коаліції і опозиції навідріз відмовились вносити до нього антидискримінаційну поправку, чим створили перешкоду на шляху реалізації Плану дій щодо лібералізації візового режиму з ЄС.
За словами керівника парламентської фракції БПП Юрія Луценка, Верховній Раді залишило підтримати лише згадану поправку про заборону дискримінації під час працевлаштування. Ухвалити таку норму в України вимагають вісім країн Євросоюзу.
«Фактично всі ключові закони, необхідні для лібералізації візового режиму, прийняті, крім одного. Згідно із листом пана Юнкера, вісім країн вимагають від України уточнення Трудового кодексу, де має бути записано, що при працевлаштуванні в Україні забороняється будь-яка дискримінація. Вісім європейських країн наполягають, щоб там було уточнення: «у тому числі за ознаками сексуальної орієнтації», - сказав Луценко.
Луценко: Вісім європейських країн наполягають, щоб Україна ухвалила антидискримінаційну поправку
Він також пояснив, що протягом тижня можуть надійти правки європейських політиків.
«Зауваження європейських експертів до ухвалених законів можуть з'явитися протягом тижня. Закон передбачає підписання тут (у Верховній Раді. – Ред.) і президентом протягом 15 днів. За цей період європейці дадуть нам своє бачення і якщо будуть якісь радикальні розходження з європейськими принципами, парламент може через тиждень повернутися до цієї роботи», - сказав Луценко.
Верховна Рада на вечірньому засіданні сьогодні спробувала ще раз повернутись до розгляду антидискримінаційної поправки, але безуспішно. За внесення відповідної зміни до Трудового кодексу проголосували лише 207 депутатів за мінімально необхідних 226.
Ті, хто голосував «проти» антидискримінаційної поправки свою позицію аргументували досить дивно.
«Ми як країна із багаторічною, тисячолітньою християнською духовною історією цього не можемо допустити», - пояснив свою позицію депутат від «Народного фронту» Павло Унгурян.
Незважаючи на провал, Ігор Кононенко заявив, що парламент виконав усі вимоги ЄС і це дає підстави сподіватись на запровадження безвізового режиму: «Парламент сьогодні ухвалив майже весь пакет законів візової лібералізації. Сподіваюся, рішення влаштує Раду експертів ЄС. Тепер слово за президентом і урядом. Саме від них залежить, наскільки швидко Рада Європи прийме рішення про безвізовий режим для громадян України».
Чи влаштує ЄС таке половинчасте виконання Плану дій щодо лібералізації візового режиму - дізнаємось незабаром.