Сестри Лівач – успішні львівські борчині. Молодша Оксана – чемпіонка світу серед кадетів. А старша Марічка – володарка «бронзи» світової першості серед юніорів.
Батько дівчат багато років займався греко-римською боротьбою. Щоправда, бажання старшої доньки вийти на килим сприйняв без ентузіазму.
«Все одно хотіла чогось досягти в житті. І в 5 класі пішла на боротьбу. Щоправда, вільну», – розповіла Марічка Лівач.
Ще більший спротив відчула інша сестра, коли захотіла піти слідами Марічки. Тато намагався заохотити її до плавання. Але Оксана пропускала тренування і навіть змагання. Та врешті теж пішла у секцію боротьби. Її дуже надихали успіхи старшої сестри. Оксана згадує: «Вона привезла зі змагань диск зі своїм виступом. І я його переглядала безліч разів».
Прихід молодшої у спорт дав новий поштовх Марічці.
«Вона надихнула тим, що всюди хоче бути першою. Всюди розвивається, в усіх напрямках. Мене це стимулює», – розповідає Марія.
Тренер борчинь Орест Скобельський зазначає: «Це дві різні стихії. Оксанка – однозначно вогонь. Вона не може на одному місці трішки посидіти. Марійка – вода. Вона більш виважена. Когось більше треба підбадьорити. Там Марійку слід більше завести. А Оксанку, навпаки, треба покерувати,щоб вона вбрід не пішла».
Оксана зізнається: «Мені не подобається в сестрі, що вона буває плаксивою. Щось десь не вдалося, вона нахнюпиться. А я їй кажу: та не можна так, треба бути веселішою!». Марічка додає: «А мені, мені навпаки, ця її гіперактивність іноді в ній не подобається. Оце крейзі!»
Та все одно сестри є ще й хорошими коліжанками. Одна від одної не мають таємниць. Марічка каже: «Навіть подружкам іноді важко щось розповісти, а з нею можна поділитися. Рідна кров! Сестра є найближчим другом!»