Суд обрав присяжних обвинуваченим у вбивстві Павла Шеремета

16:27, 4 вересня 2020

У Шевченківському районному суді Києва у п’ятницю, 4 вересня обрали присяжних підозрюваним у справі про вбивство Павла Шеремета – Андрієві Антоненку, Юлії Кузьменко та Яні Дугарь. Із семи кандидатів суд обрав п’ятьох присяжних – трьох основних і двох запасних, повідомила сторінка Free Dr Kuzmenko у Facebook.

Розглядалися такі кандидати:

  1. Юрій Олександрович Федоренко;
  2. Григорій Валерійович Фірсов;
  3. Ганна Адольфівна Чупіна;
  4. Людмила Михайлівна Яковенко;
  5. Наталя Олександрівна Глоба;
  6. Інна Леонідівна Крамаренко;
  7. Юрій Іванович Михайленко.

«Наймолодший з присяжних – 1973 року народження. Найстарший – 1962. Троє – 1963 року народження, один – 1964 і один – 1965», – додали на сторінці, присвяченій підтримці Кузьменко.

Як пише LB.ua, першим на запитання сторони обвинувачення та захисту відповідав Юрій Федоренко. Він повідомив, що раніше двічі був присяжним у кримінальних справах. За його словами, він знайомий зі справою «з телебачення», але буде ухвалювати рішення тільки з матеріалів справи. Через цей момент адвокати обвинувачених хотіли відвести його від справи, оскільки вони вважають, що телебачення транслює переважно позицію обвинувачення, пише «Українська правда».

Григорій Фірсов також заявив, що був присяжним у кримінальних провадженнях – щодо шахрайських дій і про теракт. За його словами, він обізнаний про справу вбивства Шеремета «у межах, які є в інтернеті, телевізора в мене нема».

Людмила Яковенко зазначила, що наразі є безробітною, 23 роки працювала у банківській сфері. Брала і зараз бере участь у суді присяжних. Зокрема, в розгляді справи щодо вбивства журналіста Олеся Бузини.

Зрештою, суд обрав п’ятьох кандидатів: Юрія Федоренка, Григорія Фірсова, Людмилу Яковенко, Юрія Михайленка і Наталю Глобу. З них автоматизована система обере трьох основних присяжних.

Адвокати хотіли відводу Глоби, оскільки вона має родичів на окупованих територіях. Відтак вони припустили, що на жінку може чинитися тиск, бо обвинувачені були волонтерами і допомагали українським військовим на Донбасі. Суд у відводі Глоби відмовив, наголосивши, що місце народження не має відношення до роботи присяжних, повідомило «Громадське».

Ганна Чупіна взяла самовідвід, Інні Крамаренко відвід заявили і сторона захисту, і сторона обвинувачення. Вони вважали, що жінка може бути упередженою через те, що, по-перше, неодноразово була членом окружних виборчих комісій від різних політичних партій, а, по-друге, висловила власну думку, що лікарі не можуть бути вбивцями. Відводи Чупіній та Крамаренко суд задовольнив.

Що відомо про справу вбивства Павла Шеремета

Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 року внаслідок вибуху автомобіля. Розслідування вбивства Шеремета високопосадовці публічно називали «справою честі», утім понад 3,5 роки, попри численні експертизи, допити понад 1000 людей, вилучення відео з камер спостереження обсягом понад 150 терабайтів, у справі про вбивство Шеремета не було жодного офіційного підозрюваного.

10 жовтня 2019 року президент Володимир Зеленський заявив, що керівництво МВС змінять, якщо не буде результатів у справі щодо вбивства Шеремета. І незадовго після того у справі з'явилися зрушення.

12 грудня 2019 року міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков заявив про затримання фігурантів у справі Шеремета. Відтоді на лаві підсудних троє підозрюваних — військовий Сил спеціальних операцій ЗСУ, музикант Андрій Антоненко, відомий як Riffmaster; лікарка Охматдиту, волонтерка і дитячий хірург Юлія Кузьменко на псевдо «Лиса» та військовий медик Яна Дугарь.

Слідство довгий час наполягало, що Андрій Антоненко, «захопившись ультранаціоналістичними ідеями» і «культивуючи велич арійської раси», організував убивство Павла Шеремета й залучив до злочину Юлію Кузьменко, Яну Дугарь та інших невстановлених осіб, які мали навички роботи зі зброєю та вибуховими пристроями. За даними слідства, Юлія Кузьменко закладала вибухівку під авто, Антоненко був тим, хто супроводжував її, а Яна Дугарь напередодні проводила розвідку.

Але 21 травня 2020-го стало відомо, що фігурантам справи змінили підозри. З них зникли згадки про «ультранаціоналістичні ідеї» і «велич арійської раси», а організаторами слідство тепер називає невстановлених осіб. Антоненка ж тепер називають виконавцем злочину, як і Кузьменко, а Дугарь – пособницею.

Наступне судове засідання у справі Шеремета призначили на 28 вересня.