Скарб з вулиці Фурманської: столове срібло з філософськими сентенціями

Свого часу на вулиці Фурманській у центрі Львова знайшли скарб – колекцію столового срібла високої проби XVII ст. Ложки та черпаки виготовили на замовлення якогось багатого міщанина, адже містили вигравірувані ініціали власника, а також філософські сентенції. Про цікаву знахідку розповіли на сторінці Львівського історичного музею, в якому зберігся інвентарний опис цих цінних предметів.

Закопане столове срібло виявили 1885 року під час земляних робіт на вулиці Фурманській, 4. Ділянка належала власниці готелю «Під ведмедем» пані Гешелесовій. У неї цей скарб за 420 крон відкупив польський літератор, історик культури та колекціонер старожитностей Владислав Лозинський.

На фасаді будинку на Фурманській, 4 зберігся рельєф з ведмедем (фото ZAXID.NET)

Детально описаний інвентар, що зберігається в архіві Львівського історичного музею, дає уявлення про його вигляд. Це був комплект із семи срібних ложок.

«Столові ложки великі (довж. 225 і 230 мм), масивні (маса бл. 100 г). Черпаки округлі, доволі глибокі, а держаки довгі і гранчасті. Зсередини поверхня черпака гладенька, а ззовні вкрита майстерно гравійованим рослинно-квітковим орнаментом. Щиток, що з’єднує черпак з держаком, декорований на чільному боці рельєфним зображенням воїна-ландскнехта з дворучним мечем в обрамуванні стилізованого порталу. На звороті щитка бачимо зображення ґмерка, обабіч якого літери «Т» і «О». Мабуть, це ініціали власника, ймовірно, як вважав Лозинський, – невідомого львівського міщанина. Шестигранний держак має завершення у вигляді двосторонніх маскаронів в обрамуванні волютоподібних завитків і трьох шишечок над ними. Ложки срібні (проби 600 і 700), на поверхні збереглися сліди позолоти», – детально описала вироби наукова співробітниця ЛІМ Ольга Перелигіна.

Вигравірувані букви «Т» і «О», ймовірно, є ініціалами власника (фото ЛІМ)

На держаках ложок були викарбувані написи-сентенції старопольською мовою:

• «Хто мене прагне (вкрасти), той буде повішений»;
• «За своїм столом пам’ятай про вбогого (бідного)»;
• «За (вкрадений) кавалок срібла зухвальця повісять»;
• «У фортуни то легко: хто сидить (високо), падає (низько)»;
• «Що даєш ближньому з любові, те даєш Богу»;
• «Хто про гостей не дбає, тому в скрині прибуває»;
• «Їж мною скромно, а не думай про мене».

Сентенція старопольською на ручці ложки (фото ЛІМ)

Як припускав Владислав Лозинський, це срібло виготовили львівські золотарі. Однак обставини того, хто і чому його закопав, залишаються невідомими.

До слова, будівля готелю на вул. Фурманській збереглася донині, на її фасаді можна роздивитися рельєфне зображення ведмедя.