Стрибки напруги в мережі через аварії на підстанціях, стихійні лиха та стару проводку завжди загрожували побутовим приладам і тій же проводці. Проте через обстріли енергетичної системи України та спричинені цим аварійні відключення світла проблема стала більш актуальною. Крім того, під’єднання електроприладів до різних акумуляторів теж може супроводжуватися нестабільним живленням.
Щоб захистити техніку (у першу чергу – холодильники та котли) й електромережу в помешканні, експерти радять використовувати в подібних випадках стабілізатор напруги. Він компенсує зниження або підвищення напруги в мережі на вході, а на виході видає стабільні 220 В. Передбачений у конструкції контролер моніторить показники напруги: якщо відбуваються якісь відхилення від встановленої норми, сигналізує про це трансформатору, який забезпечує перемикання між обмотками. Якщо в мережі будуть дуже різкі стрибки, стабілізатор автоматично відключиться та вимкне всіх споживачів. «Епіцентр» розповідає про різні види стабілізаторів напруги, їхні переваги та недоліки.
Типи стабілізаторів напруги
Релейні стабілізатори працюють за принципом ступінчастого регулювання, а саме підключення додаткових обмоток автоматичного трансформатора, кожен шар якої наближає напругу до конкретного значення. Головна перевага – порівняно низька ціна. Але є й недоліки: шум при перемиканні та складність досягнення високої точності.
Симісторні стабілізатори дуже схожі на релейні, але саме перемикання обмоток роблять деталі напівпровідникового типу – симістори чи тиристори. Вони мають більшу швидкість перемикання, безшумні, досить надійні та довговічні.
Інверторні стабілізатори ґрунтуються на безступінчастій роботі. Працюють вони за схемою подвійного перетворення напруги: змінної в постійну, а потім покращеної постійної з правильною синусоїдою назад у змінну. Це найкращий варіант – рівна напруга без стрибків.
Сервомоторні стабілізатори працюють за принципом реостату, плавно регулюючи напругу на виході. При стрибках напруги електропривод двигуна пересуває силові контакти по обмоткам автотрансформатора. Сервомоторні пристрої не підійдуть для мереж, де часто і швидко змінюється напруга. Також такий двигун ризикує зламатися.
Ферорезонансні стабілізатори оснащені двома дросельними шунтами з насиченим та ненасиченим сердечниками. Також у конструкції передбачено конденсатор. Вони гарантують максимальну точність стабілізації. Але для побутової експлуатації не дуже підходять і досить сильно шумлять.
Гібридні стабілізатори регулюють напругу в мережі за комбінованим принципом. По суті це поєднання релейного та сервомоторного типів.
Переваги стабілізаторів напруги:
- стабілізують напругу, яка нижче або вище 220 В для коректного живлення побутової техніки;
- якщо напруга в загальній мережі падає нижче 160 В або піднімається вище 280 В, знеструмлюють і відключають домашню техніку, щоб запобігти її поломці;
- запобігають мерехтінню лампочок у будинку, а значить, вони довше вам прослужать;
- підтримують нормальне живлення та функціонування обладнання навіть при значних стрибках, що особливо актуально для відео- та аудіотехніки, які дуже чутливі до коливань.
Недоліки стабілізаторів напруги:
- при сильних електричних перешкодах електроніка стабілізатора може вийти з ладу, знеструмивши при цьому все житло;
- це досить габаритне обладнання, розміри якого залежать від потужності;
- всередині стабілізатор оснащений трансформатором, електромагнітне поле якого притягує пил, тому прилад повинен бути встановлений у сухій непильній кімнаті;
- під час роботи нагрівається, тому навколо нього потрібно залишати достатньо місця для циркулювання повітря, яке охолоджуватиме стабілізатор;
- для трифазних електромереж потрібно купити три стабілізатори – по одному на кожну фазу.
Як вибрати стабілізатор напруги для котла чи будинку
У першу чергу, звертаємо увагу на потужність пристрою, яка залежить від того, для чого він вам потрібен: для живлення лише одного котла чи для всього будинку. Не забудьте додати ще 20% до номінальної потужності всієї побутової техніки.
Також зверніть увагу на типи стабілізації. Релейний стабілізатор підходить для незначних перепадів напруги, при роботі клацає і прослужить пару років. Сервопривідний можна встановлювати і вдома, і на виробництві, але необхідно регулярно обслуговувати двигун. Симисторний прослужить набагато довше, але й коштує він дорожче. Інверторний – один із найсучасніших, надійних, але й дорогих одночасно.
Крім того, погляньте на тип корпусу – краще вибирати металевий. Також що вищий коефіцієнт корисної дії, то менше електроенергії споживає прилад. Зверніть увагу на мережевий або магістральний тип підключення. Ще потрібно враховувати тип установки: підлоговий, настінний чи переносний, а насамкінець – додаткові функції: дисплей та можливості меню.
Більше корисних порад – у рубриці «Дім»