«УПА – борці за незалежність України», - на такому визначенні зійшлися одинадцятикласники СЗШ №28 Львова та «Приморського» ліцею Одеси під час інтелектуально-історичної гри, проведеної у шоу «Шустер Live» з нагоди наближення 9 травня.
Обирати, чи УПА були «борцями за незалежність України», чи «поплічниками нацистів», чи «борцями проти нацизму», чи «проти комунізму» випало одинадцятикласнику-ліцеїсту з Одеси Сергію Опанюку. Він вагався з відповіддю, оскільки шкільна програма дає лише дуже загальне уявлення про УПА, а факти, які вичитав у літературі представляли йому дуже неоднозначний образ.
«У бандерівців, якщо не помиляюся, було гасло: «Геть Сталіна! Геть Гітлера! Слава вільній Україні!». Однак є документи, - теж виправте мене, якщо не так – які показують, що вони грабували радянське населення, яке вже було очищене від німців, – говорив юний одесит. - Але з іншого боку, я читав, що дії УПА в деяких районах були настільки успішні, що ці території не тільки були звільнені від впливу німців, але на боротьбу з ними пустили не Гестапо, не СС, а регулярну армію, і що найбільше дивує, навіть підтягнули артилерію. Тобто яких масштабів був цей спротив, що навіть артилерію залучали проти УПА? Німці розуміли, що це велика внутрішня небезпека».
Колега по команді Анастасія Меншикова зазначила: «УПА була проти комунізму. Є факти, що деяких прихильників радянської влади вбивали. Але я бачила й телепередбачу, що НКВС перевдягалося під УПА і вбивало мирне населення. З іншого боку, УПА – борці проти нацизму. Незважаючи на те, що вони хотіли співпрацювати з нацистами, вони хотіли створити незалежну суверенну українську державу. Це - борці за незалежність. Питання інше в тому, за яку Україну вони боролися?».
Капітан команди одеситів Анастасія Циганенко поділяє ці думки: «Від початку УПА була проти комуністичного режиму. Вони хотіли добитися самостійності України. Читала суб’єктивні точки зору істориків, що Німеччина необхідна була Україні, щоб вийти на свій шлях незалежності. Навіть Гітлер, коли позиції Німеччини слабшали, просив допомоги в лідера УПА. Він говорив, що УПА можна використати як допомогу для звершення радянського режиму, але треба бути акуратними, бо вони настільки віддані своїй ідеї незалежності, що можуть бути дуже небезпечними і для Німеччини».
Відповіді львів’ян були більш однозначними «УПА – це борці за незалежність України». Так, Калина Гаврилів сказала: «Це борці за незалежність, для мене немає сумнівів. Вони боролися на два фронти – і проти нацистів, і проти СРСР, за Україну. За яку Україну? За українське панування, українську мову і українську церкву».
Олена Савчак зазначила, що УПА була найбільшим і найкраще організованим підпіллям, яке діяло проти нацистів. Вона додала: «Щодо радикальних методів: УПА діяла здебільшого на Західній Україні і пам’ятники їм стоять тут. Хіба б ставив народ пам’ятники тим, хто їх нищив? Я вважаю, що ні».
Капітан львівської команди Роман Лозинський сказав: «Варіант відповіді, що вони були поплічниками нацистів, я просто викидаю у смітник. Це не 10 або 5 людей, які вдягають нацистську форму і проводять на якійсь вулиці бандитські дії. Однозначно, УПА – борці за незалежність України».
Історик Владислав Гриневич зазначив, що його вразило, що на цьому питанні зійшлися Львів і Одеса. Академік НАН України Мирослав Попович підтримав старшокласників у їх виборі. Він зазначив: «Йдеться про УПА, яка була організована в 1943 році, і не має відношення до фактів співробітництва у 1941-43 роках. Не треба плутати ОУН, політичну партію і УПА, партизанський рух. УПА налічувало сотні тисяч людей. Не може бути 100 тисяч бандитів чи 100 тисяч поплічників нацизму».
Метою інтелектуальної гри у шоу «Шустер Live», як повідомив її ведучий Савік Шустер, було виявити думки молодого покоління щодо дискусійних питань, пов’язаних із Другою світовою війною, Великою вітчизняною війною. Важливим було, насамперед, не вибір єдино правильного варіанту відповіді, а уміння дискутувати, репрезентувати свою точку зору. На кожне з 10 питань, окрім головного відповідаючого, висловлювали свої думки інші учасники команд. Підсумкові відповіді коментувало журі істориків, що дотримуються різних поглядів.