Що для вас співати в караоке? Що для вас взагалі караоке? Часто у відповідь можна почути щось про «розваги», «можливість побути з друзями», і майже ніколи – «шанс стати зіркою». Чому ні? Караоке у клубі Split доводить, що можливо все. Якщо захотіти і спробувати.
До 14-ої річниці клубу у керівництва виникла ідея створити караоке. Проте не як додаток, як у більшості закладів, мовляв, прийшов у ресторан і заодно поспівав, а як нове, автономне місце для любителів музики, де позбуваються комплексів, пізнають себе, відкривають таланти. Хто був у Split, той знає, що таке космос. Так от, караоке у ньому – окрема галактика, в якій кожен може горіти, немов зірка. Саме у цьому і полягає ідея – стати зіркою легко!
На жаль, в Україні сфера караоке мало розвинута. Однак в Одесі щорічно проводиться Всеукраїнський Чемпіонат. Перед відкриттям власного караоке, Split здобув ексклюзивне право на проведення вибіркових турів до Чемпіонату України з караоке у Західному регіоні. Вже другий рік поспіль львів’яни здобувають перемогу, а згодом посідають призові місця у Чемпіонатах з караоке у світі та Європі.
В інтерв’ю сайту ZAXID.net переможці Ярослав Работицький, Оксана Караїм та Катерина Ескіна розказали про те, що для них музика, у чому різниця між українськими і міжнародними конкурсами, а також як караоке може здійснювати мрії.
Чому ти займаєшся музикою?
Катя Ескіна: Музика… вона відриває тебе. Багато хто думає, що я смілива, епатажна, але ні – я дуже сором’язлива. Однак, коли виходжу на сцену, забуваю про все і просто співаю. А коли бачу, що людям подобається, готова до хрипу продовжувати, аби цей вогонь в очах слухачів не згасав.
Оксана Караїм: Так, все через людей. Ти розумієш, що музика – це покликання, коли думаєш не про вихід на сцену, а про задоволення, яке твій спів подарує людям. А люди тобі віддячать своїми оплесками, поглядами, енергією. Це енергетичний взаємообмін – ти і публіка віддаєте себе один одному.
Які очікування були від Чемпіонату в Одесі?
Ярослав Работицький: Чесно? Ніяких. Для Львова це було вперше. І ніхто не знав, як і що там буде відбуватися. Тому ми з Оксаною і командою підтримки Split просто їхали відпочити. А коли приїхали, здивувалися: всі конкурсанти хвилюються, бігають туди-сюди з тими костюмами. Ми перейнялися атмосферою після першої пісні, з допомогою якої пройшли у наступний етап.
Нерви заграли?
О.К.: Так. І ми не розуміли чому, адже приїхали відпочивати, а тут – справжній конкурс, бокс, тільки замість рукавичок – мікрофони.
Я.Р.: У мене взагалі було відчуття, що я потрапив на відбір Євробачення – такий ажіотаж був довкола.
І чим все закінчилося?
О.К.: Я посіла друге місце і поїхала у Будапешт на Чемпіонат Європи.
Як зустрічала європейська публіка?
О.К.: Чудово! Перший виступ зробив фурор. До мене вже потім підходили інші учасники, компліментами засипали. Як зараз пам’ятаю: моя сукня в горошок – ну, як у стиляг, – рожевий бант і пісня Caro Emerald «That Man». Завдяки цьому електро-свінгу виграла Чемпіонат Європи, а разом з ним – участь у наступному конкурсі «I Sing» у М’янмі. Словом, покаталася по світу.
Я.Р.: А я не дуже пам’ятаю, у що я був вдягнений, але перше місце у чоловічій категорії в Одесі привели мене на Чемпіонат Світу у Ванкувері. Там було дуже круто! Конкурс конкурсом, звичайно. Кожен виходив на сцену і викладався на всі 100% задля перемоги. Натомість за кулісами всі – звичайні люди: дружні і привітні. Часто на репетиціях один міг почати співати, інший його підхопити і – бац – вже цілий хор організувався.
У цьому, напевно, і полягає відмінність між українськими та європейськими конкурсами?
К.Е.: Так. У наших конкурсах яскраво виражене суперництво. Це через те, що в Україні тільки починають сприймати караоке як щось більше, ніж просто розваги. Проте, я вважаю, що так поки що навіть краще. По-перше, змагання розвивають сферу караоке. А по-друге, ти сам стараєшся більше працювати і викладатися.
А якщо не виграєш?
Я.Р.: Вінстон Черчілль казав, що успіх – це йти від поразки до поразки, не втрачаючи ентузіазму. Тому головне – не опускати руки і пробувати, допоки не отримаєш те, чого прагнеш. Або вчасно зрозуміти, що воно тобі не потрібно.
Тобто?
Я.Р.: Я люблю співати. Оксана і Катя люблять співати. Ми цим живемо. Я не йду на кулінарні курси, тому що не відчуваю, що це – моє. Кожен має займатися тим, що приносить йому задоволення.
Як зрозуміти, що караоке – це твоє?
К.Е.: Прийти і спробувати. Караоке дозволяє це зробити кожному. У житті ми багато разів чуємо «ні». Я колись прийшла на музичний кастинг у кросівках. Мені суто через них показали на двері. У караоке відмов немає. Тим паче, у Split. Це сім’я, яка тебе завжди підтримує і дозволяє залишатися собою, приймати і любити себе.
Хіба це важко?
К.Е.: Я не висока блондинка, з великими губами і довгим волоссям. Але в мене є голос. Тут його помітили, в Одесі його оцінили і, оскільки я там зайняла призове місце, то незабаром у Греції на Чемпіонаті Європи його оцінять. І весь цей час мене супроводжує команда Split.
Підготовка до конкурсу у самому розпалі?
Я.Р.: Розпал пройшов – ми вже на фінішній прямій. Проводимо генеральні репетиції з Оленою Ігорівною Пінчук (організатор Чемпіонату України в Одесі. – прим. ред.).
Чим будете дивувати?
К.Е.: Я буду неповторною! Кожна пісня – це щось особливе. Кожен виступ – маленький перфоманс. Буде і Селін Діон, і незрівнянна Емі Вайнхауз, і класика – «Hit the Road Jack». Треба запам’ятатися – це правило номер один.
О.К.: А правило номер два – видавати щирі емоції. Ти маєш не тільки знати матеріал, з яким виходиш на сцену, а й відчувати його. З власного досвіду роблю висновки. На виступ у Будапешті ми ніяких надзвичайних постановок не робили. Ми репетирували, але я вийшла і зробила все по-своєму, так, як відчувала саме в той момент.
Я.Р.: Твій виступ – це полотно. А емоції – фарби. Ти можеш розмальовувати що і як хочеш, головне – бути впевненим, що не вийдеш за межі. Тому що інколи емоції заважають.
І що робити у таких випадках?
О.К.: Зібратися. У всіх є переживання, але коли ти виходиш на сцену – маєш про все забути, адже ти – артист!
Я.Р.: А то буде як у мене в дитинстві, коли я під час виступу занадто перехвилювався.
І просто пішов зі сцени?
Я.Р.: Саме так. На другому куплеті, здається (сміється, - прим. ред.)
К.Е.: А я колись співала пісню Бейонсе і забула текст. То почала алфавіт англійський виспівувати – його я точно знаю!
О.К.: У караоке такого не може трапитися. Тут немає місця переживанням, бо ти насолоджуєшся кожним моментом. Виходиш на середину залу і вся увага – на тебе, всі погляди – на тобі, оплески – твої.
Чому люди не сприймають караоке як шанс для самореалізації?
Я.Р.: Тому що важко повірити, що людина без музичної освіти може стати зіркою. Більшість співає у школі, університеті, мріє стати рок-зірками, наприклад, а потім дорослішає. Всі захоплення відходять на другий план, адже тепер треба думати про роботу і сім’ю, а не про власні бажання.
Це – головна помилка?
Я.Р.: Так. Коли рутина забирає юний максималізм, той драйв і запал, який був, треба йти в караоке! Тому що тут, незалежно від віку, ти можеш відчути себе справжньою зіркою. Співай від душі та щиро люби музику – ми це обов’язково побачимо!
І що потім?
О.К.: А потім здійснення мрій про сцену (усміхається – прим. ред.)
Я.Р.: 13 травня у нас фінальний етап відбору для участі у фіналі Чемпіонату в Одесі. Тому до цього часу усі бажаючі можуть заспівати у караоке клубу Split, заповнити анкету і взяти участь у відборі. Хто знає, можливо, запалиться ще одна зірка у нашій галактиці.
Автор Дарія Чебукіна