Бісить мене слово "мужики". По-перше, йде воно з російської, навіть не з радянської традиції. Потім, навіть згідно з класичною російською традицією, де "...зато господа из влиятельных урок за размах уважали меня" мужики - це ті, хто в полі пашуть, тобто образа для "синьої" знаті. І нарешті, етимологія слова. В часи московського царства ходило слово "муж". Слово "мужик" слугувало означенням чогось маленького, недорікуватого, неповажного. Навіть наголос ставили так: "мУжик". А коли хотіли кого образити, наприклад, татарського царя, обзивали його "царик".
Взагалі ж, у різних націй знать називалася - шляхтою (у поляків та українців), аристократами, всілякими nobilis. Тобто щось, що існує самостійно і є обрамленням центральної влади. На Москві ж - "дворяне". Тобто, кар'єристи з дворових холопів, які вислужилися настільки, що їм уже можна було без ризику передоручати гноблення інших менших.
Ще характерний епізод: у 1593 році козацьке повстання Криштофа Косинського (іноетнічне походження наших вождів - окреме питання: Ілляш Караїмович, Джелалій, шкот Кривоніс, поляк Мрозовіцький ("Ой, морозе-морозенку..." і т.д.) переміг Стефан Баторій. А Баторій не зеленим пацаном був, ганяв Ваньку Грозного, як кота шолудивого. Так от, Косинський схилив коліно і віддав шаблю Баторію. Але: і Баторій схилив коліно перед Косинським і приніс клятву про непереслідування його після здачі.