Вже невдовзі християни західного обряду відзначатимуть Пасху. Зараз у Римо-Католицькій Церкві триває час Страсного тижня. Ми підготували кілька цікавих акцентів про особливості цього періоду, які варто знати.
Пасха як шлях до єдності з Церквою. У Католицькій Церкві латинського обряду Великий піст триває 40 днів – від Попільної середи до Великого Четверга (не рахуємо неділь).
Варто згадати про те, як у Церкві виникла традиція приготування до свята Пасхи і потреба посту. Вже у перших століттях християнства ті особи, які готувалися до хрещення, мали пройти процес катехуменату, у слов’янській термінології кандидатів до хрещення називається «оглашенні». Катехуменат – час слухання Слова Божого, коли неохрещені дозрівали у вірі, адже християнами стаємо поетапно. Пізніше, коли християнство не було переслідуваним, охрещувались не окремі люди, а цілі народи, був також особливий час приготування – 7 тижнів перед Великоднем. Це був час скороченого катехуменату. Пізніше у країнах дедалі менше було груп неохрещених, проте Церква зберегла цей час особливого приготування для всіх вірних, щоб кожного року вони могли наново проходити цю дорогу до зустрічі з Христом. Сьогодні Великий піст – це можливість повторного катехуменату.
Отже суть Великого посту – це дорога втаємничення і введення у християнство. Тобто цей особливий час, по-перше, вказує на те, що завжди можна розпочинати шлях до Господа заново і зрозуміти цінність свого хрещення. По-друге, Великий піст заглиблений у покаяння. Це знову-таки пов’язано з історією перших століть. Коли ті, які вчинили важкі гріхи, – зречення віри, вбивство, перелюбство та інші, мали час на покуту. У Попільну середу вони збиралися при вході до храму, на них посипали попіл і протягом всього часу вони не мали права заходити у святиню, тільки стояти при дверях. Для таких вірних це був час інтенсивної молитви і водночас ще один шанс пройти свій катехуменат. Для них цей період називали другим чи третім хрещенням, у Великий четвер такі вірні були знову впровадженні у Церкву. Єпископ накладав на них руки як знак відпущення гріхів. Тому ця традиція дещо збережена сьогодні, адже для всіх членів Церкви покаяння є важливим, бо знову-таки є дорогою віднови свого хрещення, яке є не тільки обрядом, а найголовніше – постійним прямування до Христа.
Пасхальний трідуум (тридення) – особливий час перебування з Богом. Пасхальне тридення має на меті відновити історію страждання, смерті та воскресіння Ісуса Христа. У Великий четвер ввечері, на спомин про Тайну Вечерю, де відбулось встановлення Таїнства Євхаристії та Священства, служимо Євхаристію, а також часто на парафії священик омиває ноги своїм парафіянам.
Пам’ятаємо, що після вечері Ісус пішов до Гетсиманського саду і саме там був схоплений. Тому переносимо Пресвяті Дари до спеціальної темної частини храму на знак перебування Христа у темниці. На спомин про Його ув’язнення священик знімає скатертину з вівтаря. Також виносяться з храму свічки і квіти. Це має символізувати для нас час жалоби.
У тих країнах, де п’ятниця є вихідним днем, зазвичай Богослужіння Великої п’ятниці або П’ятниці Страстей Господніх розпочинається о 15 год. (час смерті Ісуса) за інших умов – можна служити і ввечері. У цей день служать Літургію, у якій є читання про Страсті Господні, а опісля відбувається адорація хреста. Так, як щодня у храмах відправляють Месу – літургію Євхаристійну, Месу, пам’ятку смерті і воскресіння Христа, то саме в цей день смерть Христа переживаємо через поклоніння хресту. Тому у храмі виносять хрест і вірні мають можливість поцілувати його і прикластись.
Потім є змога причаститись Святими Дарами, після чого їх відносять до гробу Господнього, тобто особливого і символічного місця у храмі, можна сказати такої своєрідної декорації, яка відображує гробницю Христа. Цікаво, що декорація Господнього гробу на парафіях також співзвучна із місцевою культурою або актуальними подіями. Тоді ж виставляють монстранцію, тобто літургійний посуд з Євхаристією (Пресвятими Дарами), вкритий прозорою накидкою. Це знову-таки на спомин про полотно, яким вкрили тіло Ісуса Христа у гробі, тобто плащаницю.
Велика субота – час літургійної тиші, яка вказує на тишу Господнього гробу. Не чутно дзвонів, ані не грає орган. У суботу ввечері, а на деяких парафіях і вночі, відбувається обряд пасхальної Вігілії. Тобто це своєрідні чування, впродовж яких вірні пригадують всі головні етапи історії спасіння: створення світу, жертва Авраама, вихід з Єгипту, ніч воскресіння Христа. Опісля можна уділяти хрещення для катехуменів, потім розпочинається святкова Літургія. Також навколо храму є хресні процесії, як спомин про те, що воскреслий Христос іде до людей.
Впродовж Страсного тижня у римо-католицьких храмах вкривають хрест тканиною фіолетового кольору. Про символізм цієї традиції розповів о.Григорій Драус, настоятель парафії Святого Папи Івана Павла ІІ РКЦ: «Так, мова символу є глибшою, ніж звичайна розповідь, бо провокує до глибшого замислення. За два тижні перед Великоднем хрест у храмі справді закривають. Це робиться для того, щоб у Велику п’ятницю ми змогли по-особливому пережити значення хреста. Бо, коли ми чогось позбавлені, то після отримання ця цінність буде найкраще до нас промовляти. За два тижні до Пасхи ми величаємо Христа, Який ще є у дорозі до Єрусалиму. Під час Вербної неділі маємо процесію з пальмовими чи вербними галузками на знак того, що Господь приходить до нас. Тобто прикриття хреста – це зміна концентрації нашої уваги, щоб ми могли поетапно переживати історію останніх днів нашого Спасителя. У Римо-Католицькій Церкві фіолетовий є кольором скорботи, смерті і тому також зречення гріха. Тому протягом Великого посту священики одягають фіолетові ризи, тільки у Велику п’ятницю ризи є червоними, що символізує кров Христа, а на Великдень – білими, тобто знаком воскресіння».
Нагадаємо, що для кращого пережиття Святого Пасхального Тридення підготовлені матеріали (завантажити). Там ви знайдете: пояснення до Літургії, тексти Літургії Слова та Літургії Годин, а також детальні рекомендації, як відсвяткувати Пасхальне Тридення вдома, у родинному колі.