Під таким заголовком київське видавництво "Грані-Т" випустило у світ кілька днів тому свою нову книжку. Не знаю, чи вона буде добрим подарунком під ялинку – але певен, що вона повинна знайти свій шлях до книжкової полички кожного інтелігентного читача чи читачки, незалежно від того, як він чи вона ставиться до Степана Бандери.
Вже наступного тижня книжку можна буде придбати у магазинах, у першу чергу – у мережі книгарень "Є". Як заохоту до того подаю нижче передмову до цієї книжки, яку я написав і підписав разом з двома іншими упорядниками – Таріком Сирілом Амаром та Ігорем Балинським.
Від упорядників
Жодна фігура в українській історії так глибоко й так безкомпромісно не розділяє сучасну Україну, як Степан Бандера. Ба більше: жодна українська історична постать не викликає такої бурі почуттів у найближчих «історичних» сусідів України – Польщі, Росії та, меншою мірою, Ізраїлю й Німеччини; а також у тих країнах, де є чисельна українська діаспора, – в Канаді й США.
Ця збірка подає головні тексти з трьох великих дискусій про Бандеру, що тривали в 2009 і 2010 роках. Перша з них була зорганізована львівським Інтернет-виданням ZAXID.NET у 2009 році з нагоди сторіччя від народження та п’ятдесятиріччя його вбивства радянськими спецслужбами. Друга і третя дискусії почалися майже рік по тому і були спровоковані рішенням тодішнього українського президента Віктора Ющенка присвоїти Бандері звання Героя України. Друга точилася в Україні, але цього разу в різних виданнях, і її тон був набагато гострішим. Третя натомість тривала в Канаді та США. На відміну від двох перших, які, так би мовити, відбувалися в «паралельних світах» – кожен автор проголошує свої тези й не дискутує з тезами інших, – ця дискусія велася безпосередньо і час від часу набирала дуже особистісного характеру. Завершують нашу збірку два тексти, видруковані у київській «Критиці» – вони безпосередньо не є частиною жодної з трьох згаданих дискусій, а лише намагаються зрефлексувати над ними.
Упорядники цієї збірки не мали на меті давати оцінки різним тезам чи позиціям щодо Бандери. Тому вони не робили попереднього відбору текстів і не надавали переваги будь-якому авторові чи напрямку – всі три дискусії друкуються у максимальному обсязі й без значних змін (лише декотрі автори після дискусії захотіли трохи переписати чи видозмінити свої тексти).
Ми воліли представити якомога ширше розмаїття думок і голосів з України та з-поза неї. Сама дискусія показує, що це розмаїття не вдається звести до простого двоподілу «за» і «проти»: маємо українських націоналістів, які критикують Бандеру, і маємо російськомовного автора, який симпатизує Бандері й солідаризується з ним. Яка позиція кому буде ближча – вирішувати самому читачеві.
Читач, однак, має розуміти, що кожна позиція має свою ціну. Перш за все, йому варто усвідомити, що хоча більшість авторів є фаховими істориками, збірка має характер публічної, а не академічної дискусії. Цей публічний характер означає, серед іншого, наявність текстів, до яких треба ставитися зі здоровою дозою скептицизму. Ми переконані, однак, що український публічний простір вимагає великої міри відкритості, й заради цього ми готові дати слово навіть тим авторам, з якими не згоджуємося або позиції яких є для нас неприйнятними. Тож просимо читачів сприймати цю збірку не як ще один арсенал ідеологічних аргументів, з допомогою якого можна побивати своїх суперників, а радше як запрошення до критичної рефлексії навколо нашого минулого.