Суд арештував директора «Кузні на Рибальському» Валерія Шандру

Шандра разом з генералом Ігорем Павловським проходять у справі про закупівлю нібито неякісної техніки для ЗСУ

14:09, 7 липня 2021

Печерський районний суд Києва у середу, 7 липня, обрав запобіжний захід директорові заводу «Кузня на Рибальському» Валерію Шандрі, який є підозрюваним у справі про закупівлю неякісної техніки для Збройних сил України.

Як повідомив телеканал «Прямий», суд арештував Шандру на 60 діб з можливістю вийти під заставу в розмірі 444 млн грн. Також у середу суд має обрати запобіжний захід генералові та екс-заступникові міністра оборони Ігорю Павловському.

Справа генерала Ігоря Павловського: що відомо

Державне бюро розслідувань підозрює колишнього заступника міністра оборони Ігоря Павловського, двох екс-начальників департаменту міноборони, а також голову правління підприємства «Кузня на Рибальському» Валерія Шандру у змові та організації постачання армії у 2016-2018 роках військової техніки низької якості. Йдеться про бойові катери та автомобілі невідкладної медичної допомоги, які, як вважають слідчі ДБР, не відповідали встановленим вимогам і не можуть використовуватися у Збройних силах України.

За підрахунками ДБР,, такі дії призвели до заподіяння збитків державі на понад 475 млн грн. Покарання за інкримінованими статтями передбачає від семи до 10 років ув'язнення.

Сам Ігор Павловський усі ці звинувачення заперечує. Він – бойовий генерал, був учасником боїв за Маріуполь у вересні 2014 року. Потім він став заступником міністра оборони і був на цій посаді впродовж 2015-2019 років.

Співвласником двох підприємств, які фігурують у кримінальних провадженнях ДБР, – «Кузня на Рибальському» та «Богдан Моторс» – був екс-президент Петро Порошенко. Тому опозиційна партія «Європейська солідарність», яку він очолює, в переслідуванні Ігоря Павловського вбачає намагання влади прив'язати ім'я Порошенка до звинувачень посадовців у кримінальних і корупційних схемах і вважає підозри ДБР необґрунтованими.

Начальник слідчого відділу ДБР Олег Гриняк розповів журналістам, що у 2016 році для Збройних сил мали виготовити два броньовані десантно-штурмові катери, а згодом – ще один. В одній з профільних установ виготовили проектну документацію для формування відповідного замовлення.

«Дізнавшись про такі плани, голова заводу “Кузня на Рибальському” підбурив заступника міністра оборони укласти державний контракт саме з його підприємством», – стверджував слідчий, якого цитує BBC.

За його словами, тодішній заступник міністра знав про відсутність документації на будівництво катерів у «Кузні на Рибальському» і перевищив свої службові повноваження, надавши перевагу в отриманні контракту саме цьому підприємству.

Коли катери «Кентавр ЛК» були побудовані, виявилося, що ці судна не відповідають оперативно-технічним вимогам ЗСУ, зокрема щодо водотоннажності, посадки та максимальної швидкості, розповів Олег Гриняк.

5 липня Печерський райсуд Києва арештував на два місяці одного з колишніх підлеглих Павловського, екс-директора департаменту військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки міноборони Андрія Араптанова.