Вищий господарський суд вирішив, що у компанії братів Клюєвих немає кредитних зобов’язань перед державою на €230 млн. Про це повідомляє «Первая инстанция» з посиланням на рішення суду.
Вищий госпсуд скасував рішення нижчих судів, які відмовлялися розривати договір поруки за кредитом «Укрексімбанку» для «Заводу напівпровідників». Гарантом повернення позики в розмірі €230 млн (в еквіваленті – понад ₴5 млрд), виданого на розвиток ключового активу бізнесменів – виробництва полікристалічного кремнію для сонячної енергетики – виступала підконтрольна Андрію і Сергію Клюєвим фірма «Актив-Страхування».
«Завод напівпровідників» на сьогодні заборгував за кредитом близько 15% від загальної суми, в той час як кінцевий термін погашення всієї позики настане в березні 2017 року, пишуть «Наші гроші».
З кінця минулого року «Актив-Страхування» намагається розірвати договір поруки, подавши відповідний позов. У разі успіху компанія зніме з себе відповідальність за невиконання кредитних зобов’язань перед державним банком. Господарський суд Києва, а потім і Київський апеляційний госпсуд на початку року відмовилися задовольняти цей позов.
А 2 червня, за добу до зняття депутатської недоторканності з члена парламенту Сергія Клюєва, Вищий госпсуд задовольнив касаційну скаргу «Актив-Страхування» на рішення нижчих інстанцій. Вони були скасовані, а справу відправлено на друге коло.
Скасуванням рішень нижчестоящих інстанцій заклав основу для перегляду тяжби на користь поручителя. Оскільки колегія суддів Вищого госпсуду стверджує, що претензії «Актив-страхування» є обгрунтованими.
Свої доводи страхова компанія будувала на тому, що після укладення договору поруки завод і банк підписали низку додаткових угод нібито без повідомлення поручителя.
Кредитну угоду і договір поруки були підписані сторонами у 2009 році. Однак згодом позичальник і кредитор міняли процентну ставку, ліміт кредитування, терміни погашення, валюту виплат, розмір комісії за управління кредитною лінією та інше. Сума кредиту «Укрексімбанку» на створення сучасного виробництва трихлорсилану, полікремнію і монокремнію на «Заводі напівпровідників» зросла з €150 млн до €230 млн.
Всі ці нововведення призвели до збільшення фінансових зобов’язань поручителя (збільшення обсягу відповідальності, що «є підставою для припинення договору поруки»), сказано в тексті постанови Вищого госпсуду.
Варто відзначити, що саме 2 червня в день винесення судового вердикту начальник управління Генпрокуратури з розслідування корупційних злочинів Павло Жебрівський в ефірі «5 каналу» заявив, що «Генеральна прокуратура буде працювати з майном позафракційного народного депутата України Сергія Клюєва, щоб поки з нього не буде знята депутатська недоторканність, він не зміг вивести свої активи з країни».
Нагадаємо, 12 травня генпрокурор Віктор Шокін вніс до парламенту подання про зняття недоторканності зі Сергія Клюєва у зв’язку з підозрою його у скоєнні кримінальних злочинів за ч.4 ст 190 (шахрайство) та ч.5 ст.191 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем) Кримінального кодексу.
3 червня Верховна Рада дала згоду на притягнення Сергія Клюєва до кримінальної відповідальності. Того ж дня парламентарій спробував покинути межі України через аеропорт «Бориспіль», але його не пропустили працівники Держприкордонслужби.
4 червня Сергій Клюєв не прийшов на допит, після чого Служба безпеки України почала його розшук на території України за дорученням Генеральної прокуратури. У МВС внесли дані про розшук нардепа в облік.
Сьогодні, 11 червня, в ГПУ поінформували, що українські правоохоронні органи вже передали відповідні документи для оголошення Сергія Клюєва в міжнародний розшук.
Нардеп підозрюється у заволодінні чужим майном в особливо великих розмірах (ч.4 ст. 190 КК України). Згідно з поданням ГПУ, в 2007 році брати Сергій і Андрій Клюєви через підконтрольні фірми взяли участь у приватизації 74,99% акцій ВАТ «Завод напівпровідників», хоча не мали на це права, оскільки їх фірми не володіли необхідними патентами і технологіями.