11 лютого Сихівський районний суд виніс рішення про зобов’язання забудовника, Ростислава Мельника, відновити будинок на вул. Ярославенка, 30 у відповідності до поданого владою проекту. Але чи правомірним є таке рішення? Давайте поглянемо на цю ситуацію не лише з боку влади, а й з боку забудовника.
У 2008 році стало відомо, що компанія «Ріел» придбала будинок-садибу Ярославенка та планує розпочати там нове будівництво. На сполох забили активісти та окремі представники влади, звинувативши керівництво компанії у незаконних діях. За їх словами, будівля належить до пам’яток архітектури, й будівництво там просто не можливе.
Саме з цього моменту виникає більше питань, аніж відповідей. Зі слів Р.Мельника, він неодноразово проходив усі належні процедури щодо купівлі трьох квартир, які були складовою цього будинку. При цьому переоформлення відбувалось у кількох різних нотаріусів у різний період з інтервалом у 1,5 місяці. Наступним етапом стало об’єднання куплених квартир в окремий особняк на праві приватної власності й виділення та реєстрація у приватну власність земельної ділянки, де розташовується цей будинок.
Парадокс у тому, що при цьому всьому ніхто із представників органів влади та відповідальних осіб не згадав про те, що будинок на вулиці Ярославенка є історичною пам’яткою. Складно сказати, якими були причини замовчування цього факту. Можливо, це тимчасова вимушена амнезія чи незнання, або ж просто спланована операція проти Р. Мельника.
Мало хто говорить і про те, що інформативна табличка із зазначенням років проживання композитора була демонтована наприкінці 1990-х років. Про це, до речі, під час розслідування заявив Вінцковський Р. Ю., племінник композитора Ярославенка. А охоронну табличку із зазначенням статусу будинку – архітектурна пам’ятка – влада чомусь забула повісити.
Зараз влада не згадує і про те, що в червні 2008 року Р.Мельник звернувся до Державного науково-дослідного інституту "НДІ "Проектреконструкція" для проведення оцінки технічного стану будинку та його подальшого використання. Згідно заключення експертів подальша експлуатація будинку неможлива, оскільки фізичний знос становить 70%. У першу чергу це спричинено неправильною експлуатацією та самовільним переобладнанням. До речі, капітальний ремонт у будинку не проводився 85 років. Враховуючи це, Мельник Р. звертається до відповідних служб міста, щоб отримати містобудівне обґрунтування забудови даної земельної ділянки.
Саме на підставі цих документів, Львівська міська рада надає дозвіл № 921 компанії «Ріел» на проектування багатоквартирного житлового будинку з вбудованими офісними приміщеннями та автостоянками зі знесенням існуючого будинку. І лише після цього, у вересні 2008 року будинок був демонтований.
Несподівано через два місяці після знесення будинку на звернення депутат Т.Дяківа, який, до слова сказати, має сумнівну репутацію, виконком Львівської міської ради відміняє рішення про надання дозволу Р.Мельнику на забудову.
Після тривалого періоду судових розглядів, у червні 2013 року Вищий адміністративний суд України визнає дії Львівської міської ради щодо скасування рішення №921 протиправним.
Здавалося б на цьому епопея має завершитись. Проте ні – у вересні 2012 року Сихівський суд відкриває провадження по справі подання Львівської міської ради до Мельника Р.М. про зобов’язання вчинити дії – відбудувати садибу. А в лютому 2014 року – виносить рішення згідно з яким повністю задоволені вимоги Львівської міської ради. Крім того, виникає ситуація, коли влада приймає рішення, яке може сама скасувати і при цьому всю провину покласти на громадян.
Цікаво, що Мельник Р. запропонував свою пропозицію врегулювання ситуації: після зведення будинку на місці садиби, де мешкав відомий композитор Ярославенко, компанія виділить у новобудові 95.м.кв. під створення музею. З цією ж позицією вже погодилася громадськість. Крім того, у результаті переговорів та серії громадських слухань був підписаний Меморандум між Львівською організацією Національної спілки композиторів України та Мельником Р. щодо передачі приміщення для створення музею.
«Як на мене, цей крок є гуманним й абсолютно професійно оправленим, - відзначив під час оголошення меморандуму заступник директора спілки композиторів Львівщини Володимир Сивохіп. – А те, що вибір після багатьох дискусій випав саме на спілку композиторів я вважаю логічним».
Проте влада чомусь не відреагувала на цю ініціативу, продовжуючи ігнорувати пропозицію громадян, витрачати бюджетні кошти на суди та створення свого проекту відбудови. Отже, виникає питання, чий інтерес насамперед відстоює міська влада? Адже всі прекрасно розуміють, що охочих вкласти гроші у відновлення цього будинку не багато.
Автор: Лариса Чорна.