У Донецьку окружний адміністративний суд відхилив два позови кандидатів у депутати про незаконну агітацію та підкуп виборців від імені Олексія Азарова, який балотується у тому ж окрузі.
Так, кандидат у депутати в 47 окрузі Фрідон Векуа подав позов у Донецький окружний адміністративний суд. У позовній заяві йшлося про те, що він виявив пляшку з водою на якій був зображений логотип Партії регіонів і підпис лідера громадської групи «Наш регіон» Азарова. Векуа також стверджує, що невідомі особи розповсюджували з наметів Партії регіонів на центральній площі Слов'янська листівки цієї партії без вихідних даних.
Крім того, Векуа написав у позовній заяві, що на громадському транспорті Слов'янська була розміщена реклама Партії регіонів і організації «Наш регіон».
Проте Донецький окружний адмінсуд відмовив у задоволенні цього позову, пояснивши зокрема, що пляшка води з зображенням організації «Наш регіон» і прізвищем Азаров не є агітаційним матеріалом, «який може спонукати виборця голосувати чи не голосувати за кандидата в народні депутати Азарова, оскільки дані матеріали не містять закликів до голосування за цього суб'єкта виборчого процесу».
Інший кандидат в депутати по цьому ж округу від партії "Рідна Вітчизна" Олег Котенко подав позов до суду з вимогою визнати підкупом виборців роздачу Олексієм Азаровим ранців школярам міста Слов'янськ, Святогірськ, Миколаївка, Олександрівського та Слов'янського районів Донецької області.
Суд також відхилив цей позов, пояснивши, що "право голосу на виборах депутатів мають громадяни, яким на день голосування виповнилося 18 років. Громадяни України, які мають право голосу, є виборцями". Як зазначено в постанові суду, першокласники не мають права голосу і не є виборцями.
Нагадаємо, Азаров-молодший має дозвіл на проживання в Австрії. Його батько, прем’єр Микола Азаров, коментуючи оприлюднену ЗМІ інформацію про будинок сина у Відні, заявив, що Олексій працював там дипломатом і орендував житло. Проте за офіційною інформацією МЗС, Олексій Азаров працював у торгово-економічній місії України у Гельсінкі (1998-2000 рр) та у торгово-економічному представництві в Женеві (2000-2001 рр), а згодом - радником представництва України при відділенні ООН та інших міжнародних організацій.