У Львові вперше відбувся відкритий кубок зі східного єдиноборства сумо. До перемоги «проштовхувалася» сотня спортсменів. Чоловіки змагалися у категоріях до і понад 85 кг, жінки – в абсолюті. Гостювали у Львові представники майже усіх областей України.
Історія сумо розпочалася у сьомому столітті. Дотримання традицій обов’язкове на усіх змаганнях. Відтак перед стартом один із борців виконує ритуальний японський танець. Спортсмени одягнені у набедрену пов’язку – мавасі.
Після виходу на поміст або ж дохьо – ще одна символічна деталь – суперники розсипають жменями «очисну сіль». Правила доволі прості. Аби перемогти, сумоїст повинен виштовхати cуперника за коло. Або вивести опонента з рівноваги і змусити його торкнутися землі третьою точкою опори. В арсеналі учасників: підсічки, підніжки, кидки і навіть ляпаси.
«В сумо нема ударів, бо це, знову ж таки, один з видів боротьби. А що стосується кидкової техніки, там обмежень ніяких нема. Єдине, шо не можна робити кидки з колін, бо це буде зараховуватися як поразка для учасника, який їх виконує», – каже віце-президент обласної федерації сумо Олексій Кучеренко.
Якщо сумоїсти можуть здатися неповороткими чи незграбними, то це лише стереотип. Насправді вони майстерні борці, які проводять ефектні, іноді блискавичні поєдинки.
«В сумо сутички здебільшого тривають по 5 секунд. Є обмежений час – три хвилини боротьби. Це дуже різкий, швидкий вид спорту. Правила демократичні. Судді не можуть впливати на результат поєдинку. Адже все видно на килимі», – розповідає учасник змагань Микола Кожухов.
Нерідко на дохьо зустрічаються спортсмени із різницею у вазі кілограмів так із тридцять.
«Є такі маленькі суперники, які можуть виграти. Дуже цікаво з ними боротися», – зазначає учасник змагань Іван Сорочан.
Серед учасників – немало спортивних панянок. Кажуть: у сумо їх приваблює східна культура самоорганізації та контролю.
«Це вміння налаштовувати себе, своє тіло, свої відчуття на секундні поєдинки. Себе потрібно так налаштувати, щоби ти відборовся і виграв», – каже учасниця змагань Іванна Березовська.
У Львові поки що немає секцій, де навчають дзюдо у чистому вигляді. Тому серед учасників чимало представників інших єдиноборств.
«Дуже багато дзюдоїстів, які, власне, є професіоналами. Вони беруть участь в змаганнях сумо, оскільки десь схожа є техніка, і їм це є близьке. Тому наступним кроком буде створення хоча б однієї секції в місті Львові», – наголошує начальник міського управління спорту Володимир Шнайдер.