…маємо те, що маємо - багато гучних заяв, багато депутатської істерії і у нас, і в них, ідіотські заяви про війну якихось шизофреників з обох боків і в результаті… мир. Немає на вулицях танків. Наші північні сусіди також не сильно темпераментні люди, коли тверезі.
«Моя хата скраю і гори воно вогнем», - так думає часто українець, так написано в інструкції до нашого менталітету, що сприймається виключно негативно. Але так не буває у природі. Все має світлий бік. Крихітний, але світлий. Особливо, зважаючи на те, що робиться у країні, або точніше, що в ній не робиться і не діє, тобто не працює, а всім якось до... Нє, а чому ніхто не думає, що ця могутня пасивність, це титанічне бездіяння, це колосальне лицемірство на екранах, у друкованих ЗМІ, природне бажання втримати на плаву свій ставок, город і хатину не такі все й погані? Є такий спосіб - доведення від протилежного.
Уявімо, що українці - запальний народ, такий, наприклад, як серби, хорвати, боснійці або ще веселіше - мешканці Кавказу: чеченці, осетини, інгуші, наприклад. Що буде? Тоді всі зусилля нашого північного сусіда, скеровані на роздування етнічного конфлікту у Криму, на півдні, на поділ нас на якісь там республіки, дадуть прекрасний результат. Особливо у Криму. Зброї на півострові багато, клімат теплий, а народ - злий. Криза, ще й курортників мало приїхало. Як це виглядатиме? Пригадайте блокаду Сараєво, розпад Югославії, балканські війни, Косово. Добре, це було давно, а Кавказ - це зараз, поруч. Нагорний Карабах. Дві програні чеченські війни доблесною російською армією (і досі там триває неоголошена війна - свій проти свого, море агресії, зброї і пролитої крові). А так, як казав Макарович, маємо те, що маємо - багато гучних заяв, багато депутатської істерії і у нас, і в них, ідіотські заяви про війну якихось шизофреників з обох боків і в результаті... мир. Немає на вулицях танків.
Наші північні сусіди також не сильно темпераментні люди, коли тверезі. Спокійні. Навіть розсудливі. Пам'ятається, як ми не захотіли російських кораблів назад до Криму пускати після минулорічного вояжу до берегів Грузії, то їхній генерал так і не зрозумів - «Як це ви можете нас не пустити назад?». Його журналісти запитали, що вони, росіяни, робитимуть, якщо Україна не захоче пустити кораблі Росії у Севастополь. Хотіли, напевно, почути щось про ракетні залпи чи штурм Севастополя? Фільмів надивилися. Генерал - не дипломат, він так подумав: «Стоп, рєбята, у вас у бухті Севастополя один корабель «Гетьман Сагайдачний», а у нас 10, як це ви можете нас не пустити». Далі для особливо обдарованих додав: «Почекайте, а ви що в Україні думали, що ці кораблі для параду?».
А уявіть собі, що у нас флот кораблів на сто або хоча б такий, як у Британії, про американський можна тільки мріяти. Україна б просто закрила у бухті Севастополя російські кораблі. Що народ на палубі, у нас, буквально сприйняв слова президента після переможного бомбардування Грузії і став дуже темпераментний - всі ж герої. Маємо війну.
І не потрібно ніякої переможної риторики про славне войско. Ми вже своїх моряків від піратів захищали, а наша ракета збивала ізраїльський пасажирський літак і залітала у житловий будинок у Броварах. І горіли, і диміли, і вибухали артилерійські склади у Запорізькій області, полігон у Яворові зовсім нещодавно... Скільки таких мінометів розірвалось, але ми про це не знаємо. Скнилівська трагедія і слова екс-міністра, що наша військова техніка має аж 30 років.
І були б ми дуже діяльними і запальними людьми, тобто сказали - зробили, і давай все це добре пускати у рух. Невідомо ще, чи всі ці літаки б відірвались від землі, танки виїхали з боксів, солдати вибігли з казарми і не перестріляли одне одного дорогою на команду кандидатів у президенти. Або ще свіжіший приклад. Наша повністю корумпована судова система. А рідна міліція? А пригадайте кадри спалених паризьких передмість або британського Бірмінгема, або взагалі «шикарні» телекадри заворушення в чорних гетто американських міст, де людей задовбала упередженість поліції? Всі ці спалені автомобілі, розбиті вітрини магазинів, барикади, вулична війна. А спроектуйте це на Україну, наприклад, стрільба по людях нашими депутатами? А вийшли б ці люди з вилами і косами, як в Африці?
У Європі політики в людей не стріляють. Можна європейських лівих згадати. Також загони поліції проти них кидали. А так поговорили, пошуміли, навіть зловити його не змогли, цей красавєц втік за кордон. Ніхто судів не бере штурмом. При всій повазі до революційних виступів український варіант бунту може вийти дуже тупим і кривавим, мало хто кого образив, і мало хто під весь цей галас хоче поквитатися з багатшим, більш працьовитим, більш талановитим, якщо хочете, сусідом. Крові буде море.
Тож краще вже наша маніакальна любов до співів і театральних жестів, наша відповідь всім бунтам - Майдан. Тобто поспівали, постраждали від стояння, бо мороз, страшно подумати, як би це було влітку, де ж революційний запал брати (так в принципі і було, коли вивозили на другий Майдан за гроші), послухали вождів з трибуни, музикантів на розігріві (де ті сани, де ті «Гринджоли» зараз?), помахали прапорами, вибрали талісман (бабу Параску) - все як у серйозних футбольних фанатів і... розійшлись. До наступного разу. Хтось думає, якщо б підігнати танки, солдатів - було б більш пафосно, так, як у Росії під час путчу. Приїхали, вилізли на танк і...
Зле, звичайно, що з того нічого не вийшло, тобто такий от президент-слабак, але машина трупів не вивозила, як у Чилі при Піночеті, і стрільби не було, як зараз в Ірані, відповідно, всі живі і здорові. Все має свою ціну. Як кажуть гуцули, no pain no gain. Болото наше, хаос цей байками не змінити.