Львівські депутати-«свободівці» знову показали зуби. Правда, цього разу на сесійному засіданні вони нікого силою із залу не виштовхували, просто вийшли самі і не повернулись. Під виглядом покарання міського голови Андрія Садового за прогули засідань. Та, здається, найбільше дісталось їхньому ж партійному побратиму Василю Павлюку, який напередодні необачно пообіцяв дещо полякам…
Саме такий висновок можна зробити, проаналізувавши порядок денний та заяви депутатів 25 квітня, а також спілкування «свободівців» з медіа напередодні сесії.
Зауваження до мера не можна назвати несправедливими: він часто йде посеред засідання, іноді не повертаючись до кінця дня та не завжди називає депутатам причину своєї відсутності. Попри те, мер і депутати мають різні повноваження і завдання, тому регламентом міськради і передбачена можливість передавати головування на засіданні секретарю ради, аби міський голова міг відлучатись, наприклад, на робочі зустрічі…
Отож, щасливі «свободівців» покидали сесійний зал: на вулиці весна, а основне потрібне партії політичне питання – щодо заборони комуністичної символіки – вже проголосоване… Зрештою, Павлюк, який з великим здивуванням і криками «стоп-стоп-стоп» намагався зупинити депутатів, оголосив перерву, і, не дочекавшись впродовж кількох годин своїх колег (у залі на продовження роботи чекали лише журналісти та іноді забігали депутат-два від інших політсил), засідання закрили. Згодом Василь Павлюк сказав ZAXID.NET, що не може коментувати таку ситуацію, бо вона стала для нього справжньою несподіванкою.
Що ж, ніби звична практика для львівських депутатів: закрити засідання, не розглянувши й половини порядку денного, вилучати чи не голосувати за проекти ухвал, які пройшли необхідні візування і до яких немає зауважень, і на вирішення яких, до речі, можуть чекати саме виборці цієї політсили.
Тому, наприклад, депутат «нашоукраїнець» Андрій Стецьків, вважає, що ніякого подвійного змісту у діях «свободівців» немає: це просто розвиток конфлікту Садовий-«Свобода», однак припускає, що в порядку денному таки могли бути питання, «незатишні для більшості в Львівській міській раді»(«Свобода» має найбільшу фракцію – 55 депутатів з 90). «І вона могла не хотіти негативно голосувати за них. Але, не маючи відповідних фактів, не можу судити», – сказав Стецьків у коментарі ZAXID.NET.
Що цікаво, таке «незатишне» питання знайти доволі легко. Ще на початку засідання було озвучено заяву «свободівців», адресовану Януковичу, Рибаку, Азарову та керівнику МЗС Кожарі, якою вони засуджують намір польського Сейму «ухвалити антиукраїнську резолюцію» щодо Волинської трагедії, а також вимагають ноти протесту від МЗС з цього приводу. Очевидно, коли партійці готували цю заяву, Василь Павлюк про неї нічого не знав…
Тим часом уже кілька років питання надання приміщення для Польського дому у Львові так би мовити висить у повітрі: спочатку шукали приміщення, розглядали кілька варіантів, а коли таки обрали – будівлю на вул. Шевченка, 3а, то депутати чомусь почали переносити голосування за це питання – щоразу наголошуючи, що його треба додатково опрацювати. Зрештою, посол Польщі в Україні Генрік Літвін припустив, що львівські депутати не приймають цієї ухвали через свою «злостивість» до польської громади у місті. Оскільки у проекті порядку денного сесії 25 квітня це питання було заплановане для розгляду, напередодні ZAXID.NET звернувся по коментар до голови найбільшої фракції у Львівській міській раді, аби дізнатися, як же цього разу голосуватимуть депутати. Маркіян Лопачак однак відмовився коментувати щось для видання.
Але не відмовився від коментаря Василь Павлюк. Він запевнив, що раніше треба було допрацювати в проекті ухвали технічні моменти, а уже зараз він не бачить причин не підтримати її. «Коли я запитав у депутатів, чому переноситься це питання, вони мені відповіли, що не вирішено питання з землею, бо там є режимний об’єкт – військова частина. Зі слів депутатів я зрозумів, що тільки в цьому полягає питання. Тепер ми знову виносимо це питання на сесію, і я сподіваюся, що вже ніяких претензій не буде і його завтра, 25 квітня, проголосують», – пояснив секретар ради.
Тому й не дивно, що вранці Павлюку нічого не сказавши, депутати вирішили в обід піти з засідання – ще до розгляду питання Польського дому: після такої гострої політичної заяви надати полякам приміщення було б щонайменше непослідовно, а знову відмовити, фактично, означає підтвердити свою «злостивість».