Найбільше резонансу виникло довкола питання надання пільги у сплаті оренди Українському католицькому університету. Депутати ВО «Свобода» Львівської міської ради обіцяли провести власне громадські слухання з цього приводу. Ніяких громадських слухань так і не було, була просто зустріч з громадськістю. Про це ZAXID.NET 9 березня заявила представник громадянської мережі «ОПОРА» Ірина Швець.
І.Швець заявила: «Насправді, ВО «Свобода» підмінює поняття, адже громадські слухання – це інструмент участі громадськості у керуванні і господарюванні в місті, і він є регламентований. Результати громадських слухань повинні бути враховані. Те, що проводить ВО «Свобода» – це прийом громадян, це зустріч з їх колишніми виборцями. Ми не можемо називати це громадськими слуханнями, і їм теж не рекомендували б маніпулювати цими двома поняттями».
«Це - не громадські слухання, і «Свобода» їх не позиціонує як громадські слухання. На сайті депутатів Львівської міської ради це називається зустрічами з виборцями певного району, й у рекламі анонсується саме так. Не слід очікувати, що зустріч «Свободи» з виборцями відбуваються як громадські слухання. Там немає абсолютно ніякої процедури: не ведеться протокол, не приймаються жодні рішення, немає головуючих, заступників. – прокоментував інший представник ГМ «ОПОРА» Богдан Сольчаник - Однак у коментарях пресі ці площини змішуються. Коментуючи певні свої рішення чи свої ініціативи, окремі представники «Свободи» кажуть, що проведуть громадські слухання, порадяться з громадою, і на основі цього приймуть рішення. Однак, процедурно вони не радяться з громадою».
Щодо якості формату зборів мешканців І.Швець зазначила: «У суботу ми спостерігали за ходом такої зустрічі. У нас враження, що дуже важко громадськості були насправді долученими до процесу прийняття рішень. Відбуваються зустрічі так, що на руки мешканцям роздають порядки денні наступного засідання сесії. Пункт за пунктом, а їх кілька десятків, представники ВО «Свобода» їх зачитують і коротко викладають суть. Дуже важко депутату ради за п’ять хвилин подати, наприклад, питання про програму розвитку туризму чи програму правової освіти населення так, щоб людина її добре зрозуміла».
Вона додала: «Безперечно, потрібно радитися з громадськість, але зі стратегічних питань, програмних. Я не знаю, наскільки такі вузькі і специфічних питань, як погодження проектів землеустрою, і які насправді пакетами голосуються потім у раді, потребують обговорення з мешканцями. Виходить, що це просто гаяння часу, розпорошення уваги громадян».