Синод єпископів УГКЦ затвердив «Інструкцію про поведінку священнослужителів під час політичних виборчих кампаній». Йдеться, зокрема, про заборону прямої і непрямої агітації у церквах, участь у спільних заходах разом з політиками і неприпустимість отримання пожертв від них.
Цей документ з’явився внаслідок численних випадків зловживання духовенства УГКЦ у виборчій парламентській кампанії 2012 року. Відразу ж після завершення тих виборів в УГКЦ створили спеціальну комісію, покликану чітко формалізувати і деталізувати стосунки священиків і політиків під час виборчих кампаній.
«У 2012 році проблеми особливо виявились у мажоритарних округах, зокрема, на Львівщині, де окремі кандидати у депутати масово фінансували поїздки віруючих по святих місцях, жертвували на церкви, а священики на знак вдячності агітували своїх парафіян голосувати за таких кандидатів. Тоді це викликало значне незадоволення єпископату УГКЦ і було вирішено створити документ, у якому б священикам було чітко пояснено що допустимо у стосунках з політика, а що ні», – пояснив ZAXID.NET директор РІСУ Тарас Антошевський.
У результаті на світ з’явилася «Інструкція про поведінку священнослужителів під час політичних виборчих кампаній», де вперше чітко деталізовано стосунки священиків і політиків під час виборчих кампаній.
«Інструкція про поведінку…», яку 4 квітня 2014 року затвердив Синод єпископі УГКЦ, складається із двох частин та кількох розділів. У документі, зокрема, священнослужителю категорично забороняється перебувати у якійсь політичній партії, розповсюджувати в храмі чи на церковному подвір’ї агітаційних матеріалів кандидатів чи партій і політичних блоків, агітувати за когось, а також відкрито виявляти свої політичні симпаті у приватних розмовах з вірянами.
Священикам безпосередньо забороняється здійснювати пряму і непряму агітацію за кандидата, партію чи політичний блок, а також дозволяти розповсюдження у храмі чи на церковному подвір’ї агітаційних матеріалів. Неприпустимою також вважається участь у «молитовних заходах», на які їх запрошують кандидати в депутати чи представники політичних сил у контексті виборчої кампанії.
Священики також не повинні давати можливість виступати політикам в межах богослужінь, навіть якщо вони беруть участь у цих богослужіннях як віруючі християни.
Окремо у документі деталізується отримання священиками пожертв або інших матеріальних вигод від політиків.
«Священик не повинен приймати пожертви на храм чи на якісь інші церковні цілі, чи теж на особисті потреби від кандидатів чи політичних сил, за які потрібно привселюдно дякувати, – сказано в «Інструкції…», повністю опублікованій на сайті РІСУ. – Пропозиції щодо організації чи фінансування різного роду прощ і туристичних турів для духовенства та мирян, які спонсоруються кандидатами чи відбуваються під брендом політичних сил, слід ввічливо, але рішуче відхиляти».