Гучну історію про те, як російське ТБ "наїхало" на президента "братської" України, досить докладно викладали багато українських ЗМІ.
Але деякі нюанси цієї історії заслуговують того, щоб сфокусувати на них увагу громадськості.
У Росії стають "зомбі" навіть журналісти
На початку березня 2013 року, нагадаємо, у підмосковній резиденції президента Росії глава України зустрівся зі своїм російським колегою. Сторони у форматі тет-а-тет обговорили актуальні питання двосторонньої співпраці. Зокрема хід газових переговорів, а також питання економічної інтеграції. Після зустрічі державний телеканал "Росія" вибухнув відвертою лайкою на адресу гостя і його країни.
Повторювати все те, що говорив ведучий Дмітрій Кисельов, ‒ значить тиражувати словесний бруд, що лився з його вуст, а воно того не варто. Є тільки одне варте уваги питання: чому журналіст, який починав свою кар'єру і ще порівняно недавно працював у Києві, так старанно паплюжив "братню" країну?
Підґрунтя скандалу зрозуміле: Віктор Янукович не піддався на "чари", вмовляння і погрози Владіміра Путіна. Переговори, на які, ймовірно, чимало ставив глава російського режиму, закінчилися безрезультатно. Росії не вдалося залучити сусідку в свої задушливі обійми – Янукович навіть не пообіцяв, що Україна вступить до Митного союзу. Принаймні, на тих умовах, якими її схиляє до "шлюбу" Кремль. Шантаж газом теж не пройшов. Після від'їзду Януковича колишній глава ФСБ, звиклий до послуху всередині своєї країни (а Україна, за його словами, і країною не є), напевно, виглядав "ошпареним". І це вихлюпнулося через догідливе ТБ.
У Росії телебачення давно перетворено на таку собі супермашину з виправдання злочинів і викрутасів "чекістського" режиму. Мало хто із серйозних росіян почерпує інформацію з ТБ. Канал "Росія" взагалі популярний в основному тільки в тих районах, де, крім нього, є лише Перший канал, не менш одіозний і брехливий. У вимушено злиденній і нещадно споєній російській глибинці людям не до тонкощів високої політики. Там можуть повірити всьому, що скаже "зомбі-ящик".
Але справа навіть не в довірливості населення. На путінському ТБ сьогодні практично не залишилося фахівців у справжньому сенсі цього слова – прижилися там лише ті, хто підкорився і зробив своєю професією глум, кривляння, брехню і вміння перекручувати факти.
Ось як охарактеризував ситуацію на російському ТБ під час отримання премії Влада Лістьєва за 2010 рік відомий тележурналіст Леонід Парфьонов: "Наше телебачення щораз витонченіше розбурхує, захоплює, розважає і смішить, але навряд чи назвеш його громадянським суспільно-політичним інститутом. Переконаний, це одна з головних причин драматичного спаду телеперегляду в найактивнішої частини населення, коли люди нашого з вами кола кажуть: чого ящик включати, його не для мене роблять! Та значно страшніше, що більша частина населення вже і не потребує журналістики".
Замість загальноприйнятої в усьому цивілізованому світі продукції ЗМІ путінське ТБ продукує те, що директор Московського бюро з прав людини Алєксандр Брод охарактеризував, як "мракобісся". За його словами, "проблема засилля жорстокості, насильства, магії,«цілительства» і програм псевдонаукового характеру на російському телебаченні справді досить актуальна".
Член Партії регіонів Михайло Чечетов, коментуючи витівку Кисельова, дивувався, чому журналіст, перебравшись до Москви, так змінився. Панове українці, та зрозумійте ви, нарешті! В умовах путінського "мракобісся", поєднаного з вишуканими методами маніпуляції свідомістю, "зомбі" виходять не тільки із звичайних громадян – ним в Росії може стати навіть такий начебто інтелектуальний працівник ЗМІ, як ведучий основного держканалу.
Д. Кисельов, до речі, так і не зрозумів, що нахамив. "Вам, можливо, важко це чути, але у нас в Росії – свобода слова", – заявив він в інтерв'ю київським виданню «Коментарі».
Так може говорити тільки неадекватний журналіст, "зомбований" владою – за допомогою грошей, наприклад. Всі ж знають, що в рейтингу свободи преси у світі за 2012 рік Росії відведено 172 місце, вона розділила його з однією з найслаборозвиненіших країн – Зімбабве і деспотичним Азербайджаном.
"Регіонали" заробили очки
Кого намагалося зганьбити путінське ТБ? Здається, що тільки Януковича. Ведучий Кисельов навіть опустився до особистих випадів на адресу глави дружньої держави, причому досить неприємних і брутальних. У будь-якій нормальній країні для такого журналіста назавжди б закрили вихід в ефір, а його в Росії вважають героєм.
Основний удар "зомбі-ящика" від Кремля був спрямований по Україні та її народу, причому вельми провокаційно. Справа в тому, що стратегічний курс України на євроінтеграцію закріплений законодавчо. Одноосібно змінити ніхто не має права, навіть глава держави. Наполегливо підштовхуючи Януковича до входження в сумнівний Митний союз на основі кулуарних рішень, російський режим і його "солов'ї" намагаються підвести главу Української держави до найсправжнісінького злочину проти свого народу.
Вони, ці доброзичливці з Кремля і його послужливі "рупори" ніби кажуть: мовляв, давай ми з тобою по-свійськи вирішимо, а ти потім через Верховну Раду проведеш.
Треба зазначити, що підступність такого підходу швидко вловили деякі київські політологи. Наприклад, керівник Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко, коментуючи випади з російського "зомбі-ящика", заявив: "Сюжети на ТБ тощо – це тактика. А стратегія Москви полягає в тому, що ви все одно до нас приповзете на колінах. Мовляв, ми своєї мети доб'ємося, не важливо, здастеся зараз чи пізніше. Але в помсту за те, що не пішли на поступки зараз, отримуйте такого ляпаса".
Главі будь-якої держави в такій ситуації зовсім не зайвою була б підтримка співвітчизників. І регіонали її надали Януковичу. Правда, зробити їм це було зовсім не важко: адже мова йшла про їхнього партійного лідера, з яким у партійців немає суперечностей або їх вміло маскують.
Хай там як, а відповідали на московську образу регіонали твердо і жорстко. Так, народний депутат Ярослав Сухий назвав програму про візит Януковича до РФ, яка вийшла на російському держканалі, гидотою. "Схоже, що у російських політтехнологів справи погані, якщо вони опускаються до такого дрібного шантажу президента суверенної держави", ‒ сказав політик "Коментарям". На думку нардепа, ні для кого не секрет, "що собою являє російське керівництво", і ілюзій щодо цього уже ні в кого не залишилося. "У Путіна справи теж кепські. Він краще б готувався до російського майдану. Путін думає, що це йому так просто пройде, і він все життя буде царювати", - заявив Сухий.
Приблизно в такому ж дусі висловилися й інші провідні представники Партії регіонів. Один з них навіть назвав Кисельова "журналістом-клоуном". Як не крути, а така позиція дорогого коштує. Такої жорсткої оцінки російської дійсності з вуст представників партії, яку вважають проросійською, досі не доводилося чути.
Але ще показовіше те, що незабаром після виходу гидкої телепередачі Кисельова, 13 березня, український президент видав указ, яким ввів в дію прийняте напередодні рішення РНБО "Про невідкладні заходи щодо європейської інтеграції України". Оглядачі вважають, що дякувати за це треба Кремлю: якщо він зараз так брутально поводить себе з главою України, то що буде потім, коли вона потрапить у залежність від Митного союзу?
Чи виконають регіонали означене рішення РНБО – покаже час. Тим не менше, наразі вони, вважаю, можуть записати все це собі в актив. Ось так і заробляють очки для майбутніх виборів.
Опозиційна солідарність зі "зомбі-ящиком"
А як відреагувала на провокаційно-образливий сюжет українська опозиція? На сайтах "Батьківщини" і "Фронту змін" я не знайшов нічого, що могло хоча б віддалено говорити про позиції партій з цього приводу.
УДАР також ніяк не відреагував на цей "наїзд" в інформаційному просторі країни.
Правда, опозиціонери в ці дні були дуже зайняті іншим – проводили «народні віче» в обласних центрах, а головний "ударівець" Віталій Кличко поїхав чомусь саме на цей час за кордон. Але ж штаби партій працювали, могли б якось відреагувати на абсолютно нахабний теленапад ззовні. Перед обличчям зовнішньої загрози нація має об'єднуватися.
Не відреагували. Або не захотіли, або не зрозуміли суті того, що відбулося.
Кличко в Брюсселі абсолютно справедливо говорив про вибіркове правосуддя в Україні, диктаторські устремління "регіональної" влади і потребу введення санкцій проти конкретних українських держчиновників. Але про це він і раніше висловлювався.
Наїждженою колією пішов і член фракції партії "Свобода" у парламенті Ігор Мірошниченко. Він заявив, що висловлювання Д.Кісєльова відображає абсолютно зневажливе ставлення Кремля до української влади. За словами нардепа, така оцінка є заслуженою і очікуваною. "У нас немає президента, який викликає хоч якусь повагу навіть у наших ворогів, не кажучи вже про наших друзів. Відповідно, Януковича висміюють і ображають москалі, тому що він здав їм все і став їм не потрібен. Як лакей Кремля, який здав свої останні постоли і тепер отримав копняка під зад", ‒ передає слова Мірошниченка Радіо Свобода.
Сказано хльостко. Справедливо підмічено низьку повагу до Януковича з боку іноземних лідерів. І традиційні "москалі" – на місці. Але чи відображає все це те, що відбулося довкола останнього візиту глави України до Москви? Не дуже, м'яко кажучи.
Я б навіть сказав, що "свободівець" фактично солідаризувався із хамською витівкою російського "зомбі-ящика". Будемо сподіватися – мимоволі.
Розумію, для таких прорахунків є причини. Політичне протистояння в Україні зайшло занадто далеко. Але всьому має бути межа. Одна справа – ліквідація вибіркового правосуддя та звільнення політв'язнів. Інше – євроінтеграція. У цьому випадку опозиція не розгледіла в поведінці Януковича того, чого вона сама ж і чекає від головного регіонала.
Україна прагне в Євросоюз, пристрасно мріє про нього. Опозиція вимагає від влади прискорити роботу з євроінтеграції, тим більше що Євросоюз дав час лише до травня для усунення його зауважень. І ось Янукович зробив дуже важливий крок у цьому напрямі: встояв перед натиском Путіна і відмовився вступати в Митний союз, принаймні наразі. Можливо, саме зараз відбувається психологічний злам в настроях верховної влади України щодо небезпечних (з позиції незалежності країни) намірів Путіна. А "об'єднана опозиція" зробила вигляд, що її це не стосується.
Вважаю, українські громадяни не залишать непоміченими ці факти, і їхній висновок не додасть очок опозиції
***
На тлі цієї скандальної історії мені чомусь перестала здаватися однозначною установка опозиційних щодо співпраці з Партією регіонів. Пам'ятаєте, як було під час виборчої кампанії 2012 року? Лідери опозиції немов змагалися один з одним, заявляючи, що ніколи, за жодних обставин не співпрацюватимуть з регіоналами у парламенті.
А якщо цього вимагають інтереси країни і народу? Опозиціонери надують губки і віддадуть все на відкуп одній політсилі?
Напевно, психологічно нелегко співпрацювати з тими, хто здатний на помсту щодо політичних суперників, застосовує вибіркове правосуддя і займається кнопкодавством. Але якби лідери об'єднаної опозиції знайшли в собі мужність і набули б вміння розділяти питання в залежності від інтересів країни і народу, вона (опозиція) отримала б позитивний відгуків від виборців.
І процес звільнення політв'язнів, впевнений, пішов би набагато продуктивніше.