«Текстилізм-2015»: життя під прицілом

У Палаці мистецтв відкрилась виставка художнього текстилю

12:22, 5 червня 2015

У Львівському палаці мистецтв відкрилась виставка художнього текстилю «Текстилізм-2015». У ній взяло участь близько 15-ти авторів. Основна кількість учасників представляла Львів.

У такій виставковій географії немає нічого дивного, адже львівські текстильщики завжди були активними учасниками художнього процесу в Україні. Зрештою, саме у Львові зародилася і успішно триває от уже більше 20-ти років щорічна виставка художнього текстилю.

Раніше так званий традиційний текстиль чергувався із експериментальним у «Текстильному шалі», то тепере обидві вони об’єднані у «Текстилізм».

Фрагмент роботи Галини Слободян «Інкубатор». Фото: Мирослав Пархомик

На виставці, яка триває зараз ми можемо побачити роботи ні різні теми та у різних техніках. Дехто із художників підтримує традіційний текстиль, шукаючи та знаходячи реалізацію актуальних тем та нових задумів у традиційних техніках. Одними із найбільш вдалих у цьому сенсі є гобелени Олі Парути-Вітрук.

Оля Парута- Вітрук «Змінюється лише погода»​. Фото: Мирослав Пархомик

Інші ж представники цього найтелішого та найзатишнішого виду мистецтва успішно дають раду із авторськими техніками.
 

Багатоскладова композиція Володимири Ганкевич «Нитка життя» є успішною грою форм та фактур і по суті балансує на межі текстилю та скульптури.

Володимира Ганкевич «Нитка життя»​. Фото: Мирослав Пархомик

Зрозуміло, що драматичні події в країні не змогли залишити осторонь і представниць такого, мабуть, «найзатишнішого» та найтеплішого виду мистецтва. 
 
Робота Олени Тіменик «Багата бідна Україна» органічно вплітає у не надто традиційний художній матеріал не лише інші фактури, а й інші сенси.

Олени Тіменик «Багата бідна Україна»​. Фото: Палац мистецтв

Поєднує і вишкану, тонку вишивку із такими не тонкими зображеннями як автомат чи мішень  в обидвох своїх роботах Наталка Шимін. У її «Під прицілом» та «Хустині моєї бабці» притаманний художниці вишуканий естетизм ще наочніше візуалізує контраст із щоденної трагедією.

Наталка Шимін «Під прицілом»​. Фото: Палац мистецтв

Проте, якщо це помітно відразу, то історію, яка лежить в основі роботи «Хустина моєї бабц» відома делеко не всім. «Це дійсно хустка моєї бабусі Уляни. Вона довго в мене пролежала і зараз я про не згадала. Моя бабуся народилася фактично на кордоні Харківської та Луганської областей та Росії», - розповідає художниця.

Наталка Шимін «Хустина моєї бабці»​. Фото: Мирослав Пархомик

Загалом виставка вийшла досить лаконічною, проте цілісною і наповненою часом новими сенсами та рефлексіями у поєднанні із стабільністю, яка далеко не завжди є заспокійливою.