Раніше я не мав ні найменшого наміру й тим більше бажання інстальовувати на свій смартфон Telegram чи Viber. Уже хоча б тому, що обидва застосунки мають російське коріння. Мені навіть не було цікаво, чи контролюють їх російські спецслужби, вистачало вже й першої обставини. А ще й представники українських компетентних органів наполегливо рекомендували не користуватися ні Telegram, ні Viber задля інформаційної безпеки.
І я б ніколи їх не використовував... якби не діти. Дитячий садок, школа, спортивні секції, гуртки, навіть патріотична організація «Пласт» – усі були підв’язані як не на Telegram, то на Viber. А турбота про дітей у мене перевищувала всі інші чинники, тому довелося вгамувати свій гонор і «русофобію, якої недостатньо». Я здався під тиском невблаганних обставин й інсталював відповідні «апки».
Навіть застереження самого Кирила Буданова не змусили мене відмовитися від використання «небезпечних» програм. «Ну що такого ФСБ зможе про мене дізнатися? Навіщо я взагалі їй потрібен?» – заспокоював себе я. Чи дійсно російські спецслужби контролюють ці застосунки? Теоретично такий шанс існує, але більшість ознак вказує на те, що радше ні, ніж так. (Відповідну аргументацію наше видання вже наводило в статті «Чи реально і потрібно блокувати Telegram в Україні».)
Проте останні події у Франції мимоволі знову активізували дискусії, принаймні навколо Telegram. Отже, у суботу, 24 серпня, ввечері на паризькому летовищі «Ле Бурже» французька Жандармерія повітряного транспорту затримала39-річного російсько-французького мільярдера Павла Дурова – засновника і власника месенджера Telegram. Його схопили щойно він вийшов зі свого приватного джета. Причому цей джет примчав Дурова з Баку, де він, як стверджує багато джерел, намагався зустрітися з російським диктатором Владіміром Путіним під час візиту останнього до Азербайджану.
Це вже змушує поглянути на ситуацію зі зовсім іншого ракурсу. Навіщо Дуров шукав зустрічі з Путіним? Чи вдалося йому зустрітися? Тут вже версії розходяться. Одні джерела стверджують, що зустріч була і на ній обговорили питання співпраці російської влади й Telegram. А, наприклад, кремлівський речник Дмітрій Пєсков запевняє, що Путін відмовився від контакту (хоча вірити Пєскову може геть наївна особа). Треті джерела стверджують, що зустріч таки була, але сторони не досягли згоди в засадничих питаннях.
Ми знаємо лише те, що після цієї чи то зустрічі, чи то незустрічі Дуров сів до свого приватного літака й подався до Парижа. Питання: навіщо? Адже він знав (не міг не знати, володіючи масою каналів комунікації), що Паризька прокуратура відкрила проти нього справу. А Дуров, варто зазначити, з 2021 року володіє громадянством Франції (на додаток до російського).
Отже, як ми вже казали, зразу ж на летовищі жандарми беруть Дурова під білі руці й тягнуть до суду. Звинувачення, які французька Феміда висуває власнику Telegram, не просто серйозні, а вбивчі: причетність до терористичної діяльності, до продажу наркотиків, до шахрайства, відмивання грошей, поширення дитячої порнографії, продажу краденого тощо. Звісно, сам він нічого такого й близько не робив. Утім, усі ці кримінальні оборудки здійснювалися за допомогою його месенджера. Тим не менше, за твердженням експертів, за сукупним пакетом звинувачень Дурову загрожує до 20 років ув'язнення у Франції.
Як справедливо зауважили деякі експерти, якщо ви є користувачем Telegram у Росії чи на пострадянському просторі, то в 99 відсотках випадків ви законослухняний громадянин, який просто послуговується таким каналом комунікації – зручним і нецензурованим. Якщо ж ви маєте цю «апку» десь у країні-члені ЄУ, то, найімовірніше, ви займаєтеся чимось незаконним на кшталт продажу наркотиків, шахрайства, дитячого порно тощо. А може бути й гірше: за допомогою Telegram ви координуєте діяльність терористичного осередку, наприклад, «Аль-Каїди» чи «ІДІЛ».
«Telegram – це вулик кримінального контенту. Наразі ця платформа перебуває в центрі уваги за незаконну трансляцію матчів, але багато екаунтів у цьому сервісі використовуються організованою злочинністю. Окрім тероризму, найнебезпечніші злочинці використовують Telegram для обміну дитячим порноконтентом», – заявив один зі слідчих у коментарі для французького телеканалу TF1.
Цікаво, що багато тих, кого зазвичай називають російськими лібералами, рішуче виступили на захист Павла Дурова. Наприклад, відомий російський влогер, політик-емігрант Максим Кац на своєму YouTube-каналі, на який підписано понад 2,3 млн користувачів, закликав французьку владу негайно звільнити арештанта. «Звинувачення проти Дурова будується на фундаментально шкідливій ідеї, що майданчик, який дає людям анонімність, стає співучасником їхніх можливих злочинів. Це настільки ж люта ахінея, як закидати виробникам зброї відповідальність за результати її застосування. Telegram не надає жодної механіки для злочинності, окрім тієї самої приватності, яка злочином не є. Приватність – це право людини в будь-яких адекватних законодавчих рамках. Технічно приватність забезпечувати – теж не злочин», – наполягає Кац.
Така собі хитра квазіжурналістка Ксєнія Собчак у світлі затримання засновника Telegram зазначила, що «російський телеграм сьогодні разюче єдиний»: немає «практично жодного єхидства та гидоти щодо можливого арешту Дурова». «А якщо серйозно, то затримання Дурова – величезне поле для політичних спекуляцій, які ми побачимо і з боку ЄУ, і з США, і з боку Росії», – додала Собчак.
«Про Дурова. Звинувачення в наркотрафіку, педофілії та шахрайстві виглядають слабко. Це говорить про те, що його арешт справді пов'язаний із відмовою співпрацювати з владою. Такі звинувачення виглядають непереконливо та погано», – стверджує директор російського Фонду боротьби з корупцією Іван Жданов.
«Затримання Павла Дурова – удар по свободах людей у цілому світі. Впевнений, що нібито “недостатня модерація контенту” (якщо це дійсно так, офіційного релізу поки що не було) – питання вторинне», – заявив голова правозахисного проєкту «Первый отдел» Дмітрій Заїр-Бек.
Курйозним чином голоси російських опозиціонерів лунають в унісон з речниками російської влади, наприклад, експрезидента Дмітрія Мєдвєдєва, речниці МЗС Марії Захарової, уповноваженої з прав людини в РФ Татьяни Москалькової тощо. А в центрі Москви, біля амбасади Франції, пройшов несанкціонований мітинг на захист Дурова. І, о диво, захід не розганяли й майже нікого не затримали (затримали лише активіста Лібертаріанської партії РФ Владіслава Мазура за плакат зі згадкою Путіна: «Я/Ми Дуров. Франція, не йди шляхом Путіна: поважай свободу слова! Свободу Павлу Дурову!»).
Звісно, свобода слова – видатне завоювання демократичного світу, яке не підлягає сумніву. Фактично в усіх західних країнах існує стаття в кримінальному кодексі за неправомірне обмеження свободи слова. Проте в «казусі Дурова» йдеться про дещо інше. Французькі правоохоронці закидають затриманому відсутність модерації в його Telegram і небажання співпрацювати з правоохоронними органами у випадках явного використання месенджера зі злочинною метою. Саме це зробило його співучасником незаконної діяльності, яка відбувається у створеній ним і ним же контрольованій мережі.
І аргументи на кшталт «закидати виробникам зброї відповідальність за результати її застосування» – абсолютно нікчемні. Бо уявімо собі ситуацію, коли правоохоронці приходять до виробника зброї і скаржаться йому, що вироблена ним зброя використовується в терористичних нападах. Вони встановили, що цю зброю у виробника придбав якийсь суб’єкт Х. Чи законною буде вимога правоохоронців: по-перше, ніколи більше не продавати зброї Х, по-друге, розповісти все, що виробник знає про цього суб’єкта, розкрити всі відомі йому приватні дані терориста? Та, звісно ж, законною. А що мали б зробити правоохоронці, якби виробник зброї відмовився співпрацювати? Та зрозуміло, заарештувати його.
Так само й у випадку зі соцмережею. Хтось використовує її для організації терактів (продажу наркотиків, поширення дитячої порнографії, шахрайства). Правоохоронці висувають законну вимогу власникові, який контролює цю соцмережу, по-перше, припинити допомагати злочинцям, по-друге, посприяти з виявленням і затриманням злочинців. Але гоноровий власник зухвало заявляє: «Та пішли ви лісом». Якою має бути реакція правоохоронців? Та саме такою, як у Франції.
Цілком справедливо в цьому контексті лунають слова журналіста-розслідувача Христо Грозєва в коментарі для Youtube-каналу The Breakfast Show: «Є очевидні речі, які не можна робити і які легко могла б зупинити його (Дурова, – ред.) ІТ-компанія, або, якщо він не зміг це зробити завчасно, допомогти правоохоронним органам розібратися із цим. Бо це злочинна діяльність, і ми всі погоджуємося, що вона злочинна. Тобто не можна, щоб існував, наприклад, канал, через який відкрито продавалося б дитяче порно, і щоб це залишалося без покарання».
Тепер повернімося до засадничого питання: чи значать описані події, що від Telegram потрібно позбавлятися, і що швидше, то краще? Аніскілечки. Тобто до висловлено свого часу застереження Буданова арешт Дурова у Франції точно не додав жодного аргументу. А може, відняв? Отут уже складно стверджувати однозначно, можемо лишень поспекулювати. Звернімо увагу на такий момент: можна стверджувати з майже 100-відсотковою впевненістю, що Дуров знав, що по прибутті в Париж його зустрінуть жандарми з кайданками. Але чомусь таки прилетів, хоч міг скерувати свій приватний джет до Дубаю, на Мальдіви, на Балі, до Ріо-де-Жанейро, де засмагав би собі зараз на пляжі й горя не знав. Але він віддав перевагу французькій в’язниці. Тож можна припустити, що з Путіним він домовитися не зумів, тож вирішив попросити захисту від російського диктатора у французької держави. А отже й сам Telegram потрапить під захист Франції. Чи мало б це мене налякати й додати аргументів на видалення «апки», яка мені дозволяє контактувати з пластовим куренем моїх дітей, їхніми спортивними секціями тощо? Аж ніяк.