Територія совка відрізнялась від цивілізованого світу насамперед тим, що при владі тут завжди були ідіоти. Ступінь коливання владного ідіотизму міг залежати від небагатьох контекстів – рівня ідіотизму головного по країні (республіці) та міжнародного сприйняття тієї межі кретинізму, який можна було б хоч якось зрозуміти.
Владні ідіоти тут завжди поділялись на дві категорії – ідіоти-поганяли і ідіоти-виконали. Байдуже, що і серед одних, і серед інших могли бути ідіоти меншого чи більшого рівня маразму, – централізм примушував усіх бути ідіотами відповідного ступеня. Менший ідіот рівень свого меншого ідіотизму демонстрував від 18.00 і до 09.00, а також вихідними. Більший ідіот рівень свого більшого ідіотизму демонстрував як раз навпаки – від 09.00 і до 18.00. Причому ідіот-поганяла ніколи не міг допустити собі публічного прояву розуміння того факту, що підлеглий йому ідіот-виконала є меншим, ніж він, ідіотом, а ось не такий вже й кретин ідіот-виконала вимушений був постійно підкреслювати свій меншовартісний ідіотизм, оскільки бути меншим ідіотом більшому ідіотові та більшим ідіотом меншому ідіотові не дозволяли рамці неписаних правил загальносереднього по владній вертикалі ідіотизму.
«Зараз» аніскільки не відрізняється від «колись» – ба більше, ідіотизм прогресує та розширює сферу своїх компетенцій. Нині ідіоти сидять у владних кабінетах та стоять на постах ДАІ, судять людей та голосують в радах різних рівнів, працюють в провладних медіях та тероризують студентів у гуртожитках, одні ідіоти закликають за ксером паспорта купляти бодай долар, а інші – аж тисячу, одні з них відміняють зимовий час, а інші літній, ідіоти плодять документи та рішення, які примушують всю країну ставати ідіотами.
Але коли приходить глупа ніч, коли ідіоти у своїх розкішних палацах, особняках та хатинках прокидаються, бо вже дуже треба, вони різко переходять із паралельної реальності сну до реальності своєї, ідіотської, і – лякаються. Ідіот-поганяла починає страшитись ідіота-виконалу, оскільки той може запідозрити, що поганяла дурний; ідіот-виконала починає боятись ідіота-поганяла, бо той може подумати, що поганяла мудріший за нього; ідіоти лякаються власних документів та рішень, оскільки саме вночі розуміють їхній ідіотизм, а тому бояться людей, які їх ненавидять і від яких вони відгороджуються парканами, спецслужбами, злими псами та кримінальним кодексом; кожен ідіот лякається власних думок, оскільки боїться, що саме зараз, в цю нічну годину, якийсь інший ідіот, якому так само вже дуже треба, не спить і затіває щось проти нього, оскільки може бути меншим ідіотом і розуміти, що хтось є ідіотом більшим, а тому небезпечним…
Та настає день, ідіоти, забуваючи нічні жахи, прокидаються, вони кучкуються, вони разом, вони сміливі, сильні та активні, вони чутливі до рівня ідіотизму вищих від себе ідіотів та міжнародного сприйняття тієї межі кретинізму, який можна було б хоч якось зрозуміти. Вони плодять документи та рішення, які примушують всю країну ставати ідіотами. Вони кермують, це – їхня територія. Територія ідіотизму.