The Best City in DniproRock

22:29, 29 липня 2013

Музичний фестиваль The Best City відбувається у Дніпропетровську вже другий рік поспіль і вважається найбільшим фестивалем в Україні міжнародного характеру. Ця вже культова для меломанів подія дивує хедлайнерами.

Цього року, до прикладу, виступали Нічні снайпери, Сплін, Мумій Троль, Hurts та навіть легендарні й енергійні старенькі Scorpions.

Другий рік поспіль – три дні спеки, злив і незабутніх відчуттів. Ну і, звісно, трохи курйозів… 12-14 липня цього літа запам’яталися не тільки українцям, але й білорусам та росіянам.

12 липня – День перший

У Дніпропетровську зустріла несамовита спека і спеціальні автобуси, що за 12 гривень довезли до «Новосєліци» ‒ відпочинкового комплексу, де й відбувався фестиваль. Рівнинний майже степ у перемішку з трасою, озерцями, річкою та чергами за квитками, акредитаціями.

За три дні фестивалю місце для намету коштувало 300 гривень. Деякі знайшли вирішення фінансових незручностей – розбили невеличкі табори просто вздовж траси, поза «Новосєліцею». Всередині ж комплексу були всі зручності, які тільки можна вигадати на українських фестивалях: біо-туалети (що є далеко не на кожному фесті), душ (далеко-далеко не на кожному фесті), річка (…), міні-бари та їдальні, кінотеатр на пляжі, місця для футболу та волейболу й далі у тому ж штибі. Більше того, виділяли три зони: Newlivestage (музичні сцени для хедлайнерів, рок-музика та електронні імпровізації), Emotionstage (місця для майстер-класів та культурного відпочинку), Happyvillage (арт-містечко, Петриківська Ярмарка, HarleyDavidsonLand). До речі, щодо останнього – на TheBestCity представники Книги рекордів України зафіксували найдовшу байкерську колону в Україні – 1500 мотоциклів.

Без гумору не обійшлося: душі були з обнадійливою назвою «Чистий вид» (певно, назва фірми) та все ті ж біо-туалети, на одному з яких було написано «Актори» і які подекуди «зачинялися» за допомогою ближнього… Біля головної сцени – «штучний дощ», що було наддоречним під розпеченим сонцем.

  

Публіку з України, Росії та Білорусі ще більше підігріли спочатку ТНМК, потім Воплі Відоплясова. Олег Скрипка, як завжди, віднайшов особливий контакт і наприкінці закликав: «Тепер обіймайтеся і цілуйтеся! Це ж фестиваль!».
 

Але найочікуванішою того дня була Діана Арбеніна – своєрідна і драйвова. «Сколько еще терпеть эту хрень?! Когда уже будет рок-н-рол?!» – Вокалістка «Нічних снайперів» допомагала звукооператорам у налаштуванні «рок-н-рола». Програма виступу, на жаль, була стандартно фестивальною – основні хіти й жодної пісні з альбому 2012 року, проте й це принесло неабияку сатисфакцію та енергію.

«У Росії з рок-н-ролом погано. Я взагалі вважаю, що Україна – більш співуча країна. Доказом може бути хоча б той факт, що ми їдемо в Україну записувати пісні, а не ви в Росію», – на прес-конференції Діана Арбеніна була досить відвертою й не приховувала своєї симпатії до України.

  

Далі були Guano Apes та Hurts.

Фестивальне містечко не спало навіть на світанку так само, як і сміття, що його великими табунами розвіювало на місцях масових гулянь.

13 липня – День другий

Довелося спати на траві і щораз шукати затінку, бо в наметі спека була таки пекельною. Врешті ранок почався з довжелезних черг у душ (деякі душі були вже зламані).

У фестивальному містечку час зупинився – хтось на пляжі, хтось на майстер-класах, хтось їсть, п’є. Словом, усі очікували 16.00, коли свої виступи мали почати Kozak System, Дельфін, Бі-2, Ленінград та Мумій Троль.

 

  

Цікаво, що дедалі більше гуртів та виконавців використовують елементи електронної музики, зокрема: електронні ударні інструменти та різні модифікації, подібні на синтезатори чи на ді-джейський пульт. Того дня такими виконавцями були Дельфін та Мумій Тролль.

14-15 липня – Дні останні

 

  

Чесно кажучи, у повітрі відчувалася втома, але всі, здається, хотіли «дотягнути» до вечора, до закриття фесту зі Scorpions. Вдень відбулася реконструкція Хотинської битви, а потім реконструювалася погода – злива, буревій, блискавка. Ще Спліну підспівували, як бедуїни в пустелі, а Скорпів вже чекали 40 хвилин під повітряно-водяними шквалами, як у джунглях під час сезону дощів.

  

Коли ж врешті вийшли найбільш очікувані хедлайнери, люди ледь не повикидували парасольки і тенти від наметів (ховалися від зливи хто як тільки міг), щоб гідними оваціями зустріти Скорпів й не менш гідними світлинами похвалитися в соцмережах. Деякі підлітки просто під час виступу «фоткалися» і «заливали» знимки в Інстаграм, Твіттер, ВКонтакт тощо, заміть насолоджуватися реальністю виступу легендарного німецького гурту.

«Життя є життя, і завжди слід йти на компроміс», ‒ сказав на прес-конференції Клаус Майне (вокаліст Скорпів). Цікаво, чи життєздатна ця формула у стосунку до покоління поклоніння ІТ-технологіям і гаджетам…

Ложка дьогтю, або Курйози

У фест-касах не хотіли робити зворотній обмін фестивальних грошей на гривні. Коли ж ми хотіли продати зайві «фести» людям, що стояли у довжелезних чергах до кас, то нас охорона запідозрила в «барижництві» (пряма цитата стража порядку) та підробці. Почали розбиратися: організатори самі не могли визначитися, чи можна робити обмін.

Коли до одного з охоронців звернулися українською, той здивовано-обурено запитав: «А вы что, не русские?». Хм… «Ні, ми – українці!».

Фестивальні ціни непомірно завищені. Найбільш популярні товари коштували: хот-дог – 25грн (під назвою «Європейський» розумілася сосиска, запхана в булку, яку попередньо змастили майонезом, гірчицею і кетчупом); сигарети – від 20 до 30 грн; суп – 25-35 грн. Ну і далі в такому ж дусі. Найдешевшим було «Львівське 1715» – 10 грн. Хоча наступні дні те ж «Львівське» коштувало 15 і 20 грн у сусідніх «харчових будах».

Другий найбільший в Україні міжнародний фестиваль минув. Чекаймо наступних!