Щойно цьогорічне ЗНО стартувало, а вже спровокувало гучний скандал. Тисячі учасників випробування вимагають анулювати чотири завдання тестів з української мови та літератури. І збирають за це підписи.
Нині у школах тільки й розмов, що про ЗНО з української мови. Відбулося воно 24 квітня, а 25 в інтернеті з'явилася петиція до директора Центру оцінювання якості освіти з вимогою анулювати чотири завдання тесту. Її уже підписали майже 7 тис. людей. Діти одностайні: деякі запитання мають неоднозначні трактування.
«Я сподівався вгадати ці тести, бо їх вирішити було неможливо», – розповів одинадцятикласник Роман Вануш.
«Очікували якоїсь конкретики, чітко сформульованих завдань, а тут тестування вже минуло, вже і з вчителями розбирали завдання, а досі так ніхто і не знає конкретної відповіді», – ділиться враженнями одинадцятикласниця Віра Гурська.
Обурення викликали запитання до літературного тексту, який запропонували до аналізу.
«Текст філософський. Він цікавий, але запитання до нього сформульовано доволі дивно. Я не знаю, чи всі науковці, всі вчителі, які були в тій експертній групі, яка складала завдання, могли б дати однозначну відповідь на ті питання», – переконана вчитель української мови та літератури львівської СЗШ №8 Оксана Галаник.
Цьогоріч на тестування вперше винесли текст сучасного письменника. Це новела «Душа метелика» львів'янки Галини Пагутяк. Авторку одразу почали засипати скаргами, хоча вона навіть не знала, що її твір був серед завдань ЗНО.
«Обурені були не на мене, хоча я боялася, що якісь розлючені батьки почнуть бити мені вікна, бо я живу на першому поверсі. А я Богу душу не винна», – обурюється письменниця Галина Пагутяк.
Письменниця підтримує учасників тестування і написала відкритий лист у Центр оцінювання якості освіти. Каже, автори завдань геть неправильно потрактували її текст. А діти – навпаки – розібралися.
«Абітурієнти звернулись до мене дати відповіді на тестові завдання. Я прочитала їх і зрозуміла, що розумні відповіді можна отримати лише тоді, коли ставлять розумні запитання. Мій текст автори тестів тлумачать хибно», – додала письменниця.
Філологи кажуть: ЗНО – найкраща з українських реформ, але цьогорічні тести – геть неякісні. «Я не ставлю під сумнів ЗНО як такого. Навпаки, це одна з найефективніших реформ, які були проведені в Україні, але мушу констатувати, що самі тестові завдання з української мови і літератури цього року складені дуже наякісно. Ті варіанти відповідей, які запропонував Центр оцінювання якості освіти, мають право на існування, але можуть бути й інші. За моїми скромними підрахунками, близько семи завдань передбачають двозначне тлумачення», – наголосив кандидат філологічних наук, викладач ЛНУ ім. І.Франка Богдан Тихолоз.
У Центрі оцінювання якості освіти усім обуреним відповіли, що розберуться в ситуації. Та, наприклад, у Львові офіційних апеляцій не отримували.
«Жодної заяви, жодної скарги на зміст завдань з української мови та літератури не було. 25 квітня у Львівському регіональному центрі працювала експертна група з 9 осіб і в них так само не виникло ніяких гострих дискусій», – зазначила директор Львівського регіонального центру оцінювання якості освіти Лариса Середяк.
Долю спірних тестів вирішать на початку травня, коли проаналізують, скільки учасників ЗНО об них спіткнулися. Самі ж учасники тестування пропонують їх або анулювати, або зарахувати усі відповіді, які можуть вважатися правильними.
Натомість письменниця Галина Пагутяк вважає, що Міністерство освіти також має вибачитися перед учасниками тестування. Сама ж позиватися з освітянами не буде, хоча вважає, що вони порушили її права.
«Порушені мої немайнові авторські права, тобто завдано шкоди моїй репутації. Я певна, що досвідчений юрист знайде порушення і майнових авторських прав, але зараз мене це найменше цікавить. Я переживаю за наших дітей, бо їм завдано дуже великої шкоди, яка вплине на їхнє майбутнє», – наголосила письменниця.