То в жар, то в дощ…

Як кліматичний безлад впливає на Україну

3 серпня

Різкі перепади температури, надмірна спека, що не рік, то черговий температурний рекорд, затяжні дощі. Не треба бути науковцем, щоби розгледіти кліматичні аномалії. За різними висновками, Земля розігрілася більш ніж на градус, а цього достатньо, щоб планету почало лихоманити. Дійсно, лихоманити може не лише людей. Так звані кліматичні температурні перепади вказують на суттєве порушення біосфери та спробу планети відновити своє «здоров’я».

ZAXID.NET продовжує серію публікацій, підготовлених у співпраці з Інститутом Просвіти, про найважливіші проблеми українців.

***

За прогнозами відомих кліматологів Пола Беквіта та Роберта Скрайблера із Оттавського університету, так званий «кліматичний безлад» триватиме на Землі ще до 2020 року. Потепління й похолодання чергуватимуться дуже раптово й непередбачувано.

На які ж глобальні зміни клімату чекати людству? Чи заливатиме далі Захід України? Чи перетвориться південь країни - на пустелю, а може, там вирощуватимуть банани?

На ці та інші питання, пов’язані з очевидними змінами клімату відповідає професор кафедри раціонального використання природних ресурсів і охорони природи географічного факультету ЛНУ ім. Франка Зенон Гамкало.

В останні роки екологи не припиняють розповідати про нові температурні рекорди. Торік говорили про спекотний 2017 рік, відтак обіцяли шалену спеку у 2018-му…

За даними метеорологів, тепер кожне наступне літо є найспекотнішим. Спочатку авторитетні наукові організації – Метеорологічний офіс Великобританії, NASA і NОАА – оголосили найтеплішим роком 2016-й. Зокрема, у Києві, у липні 2016 року було зафіксовано +35,4°С, а вже через чотири дні – температура повітря опустилася до +18,2°С. За даними спостережень метеостанції Центральної геофізичної обсерваторії, цей унікальний перепад температури повітря спостерігали вперше за минулі 136 років. А вже 2017 року NASA знову приголомшує заявою – липень 2017 року побив рекорди липня-попередника.

Через різке потепління лісові пожежі охопили значні території Америки, Португалії, Франції, Чорногорії, Хорватії та Італії, а урагани та сильні зливи – регіони Німеччини, Великої Британії, Туреччини, Індії, Китаю та Японії.

За оцінкою німецької страхової компанії Munich Re Group, приблизно 93% усіх світових подій у 2017 році – стихійні лиха, а завдані збитки становили $320 млрд. Шкоду, завдану економіці США ураганами «Харві» та «Ірма», оцінили у 290 млрд дол., А це 1,5% ВВП країни. Тож 2017 рік став найдорожчим за наслідками природних катастроф.

Тепер 2018-й. Він уже запам’ятався значним підвищенням температури. Згадайте травень. Він став одним з найспекотніших у Києві за минулі 137 років. За інформацією Українського гідрометцентру, за минулі 10 років кількість днів, коли температура повітря більше +30 градусів, зросла утричі.

До речі, саме 2017 рік став переломним у природно-ресурсному балансі планети. За інформацією міжнародної організації Global Footprint Network, 2017 року «екологічний бюджет» Землі (чиста вода і повітря, здорові ґрунти) витрачено на день раніше, ніж 2016 року. Це означає, що за 7 місяців людство викинуло в атмосферу більше вуглекислого газу, ніж океани і ліси можуть абсорбувати за рік. Ми виловили більше риби, зрубали більше дерев, зібрали більше врожаю і витратили більше води, ніж Земля могла дати або очистити за той же період. За підрахунками науковців, за нинішніх темпів господарювання, людство споживає за рік екологічні ресурси 1,7 планет, еквівалентних Землі.

То який все-таки прогноз - глобальне потепління чи таки льодовиковий період?

Насправді, нас чекає не глобальне потепління, а зміни клімату, що супроводжуватимуться такими екстремальними явищами, як посухи, повені, урагани, лісові пожежі, затоплення прибережних районів і поселень.

Певна група дослідників переконана, що людство стоїть на порозі глобального похолодання. Існує діаграма змін температури на Землі за 12 тисяч років, яка наочно доводить: сьогодні ми живемо в міжльодовиковий період. Тобто в теплий період, який, між іншим, добігає кінця.

А як щодо України – що нас чекає в найближчі роки?

Є думка, що для України глобальне потепління не буде таким загрозливим, як, скажімо, для багатьох тропічних країн. Проте кліматичні зміни таки відбудуться. Цілком імовірно, що у нас може взагалі зникнути кліматична зима, тобто, коли впродовж декількох місяців триматиметься температура нижче нуля. Збільшуватиметься кількість атмосферних опадів. На заході країни будуть повені, а на сході – проблеми з питною водою.

Вже є зміни в поширенні окремих представників фауни. До прикладу, у причорноморських і приазовських районах прижилися отруйні каракурти, які раніше мешкали в Азії. А цього літа мешканці Житомирської області кілька разів бачили в своєму регіоні тарантулів, які до цього надавали перевагу степам півдня України. Подальше потепління клімату призведе до того, що майже на всій території країни можуть завестися не тільки отруйні павуки, а й скорпіони, гримучі змії і навіть москіти. Нам треба готуватися до нашестя комах, що переносять загрозливі інфекції.

Зазнає змін і флора. Вже розростається отруйний борщівник, який може заповнити всі вільні площі в Україні, як свого часу амброзія. Адаптуватися до клімату потрібно і аграріям: підбирати нові сорти сільськогосподарських культур, які б витримували високі температури. На думку деяких екологів, південь не перетвориться на пустелю. Там формуються сприятливі умови для вирощування деяких екзотичних культур, наприклад, бананів, хурми, алое. Нині ж можна вирощувати звичні для нашої території культури і отримувати врожай два рази на рік, як у південних країнах. Наприклад, тієї ж картоплі, оскільки багато культур почали дозрівати швидше і площі знову вільні.

Перш ніж «лікувати» Землю від таких «лихоманок», треба мати «діагноз» що саме призвело до так званих кліматичних стрибків та порушення біосфери.

Сьогодні, справді, немає єдиної думки серед фахівців. З одного боку, головним чинником глобальних змін клімату вважають парниковий ефект, внаслідок збільшення викидів в атмосферу парникових газів (вуглекислого газу, метану та ін.). Серед інших причин – природні зміни. А нинішня ситуація навколо міркувань щодо причин порушення кліматичного комфорту радше нагадує інформаційну та політичну війни, за якими стоять чималі гроші. Мова про Кіотський протокол, за яким країни, які найбільше викидають в атмосферу СО2, мають платити екологічний податок. Відтак частина країн заперечує версію «парникового ефекту». А бюрократичні структури, які реалізують Кіотський протокол – навпаки, підтримують її.

6 тисяч років тому, в період розквіту першої Шумерської цивілізації, температура повітря на Землі була вищою в середньому на три і більше градуси. Так, сьогодні є потепління, але чому 700 років тому, в епоху Чингісхана, було тепліше, ніж зараз? Невже тоді було більше промислових викидів парникових газів? Звісно, що ні.

Що таке ж «парниковий» ефект? Ідея про розігрів земної атмосфери парниковими газами вперше з’явилася наприкінці XIX ст. Її автор – відомий шведський вчений Сванте Арреніус. Він з’ясував, що молекули СО2 здатні нагріватися за рахунок поглинання інфрачервоного випромінювання, що йде, наприклад, від нагрітої Сонцем поверхні Землі. Звідси висновок: що більше в атмосфері вуглекислого газу, то тепліше на Землі.

Саме після оприлюднення даних про збільшення концентрації вуглекислого газу в атмосфері й заговорили про глобальне потепління. Але де тут причина, а де наслідок? Крім того, на сьогодні не існує достовірного доказу впливу «парникових газів» на клімат Землі.

Частина експертів вважають, що спочатку змінювалася температура й лише через 500-600 років концентрація СО2. А це означає, що коливання концентрації СО2 в атмосфері є наслідком змін клімату, а не його причиною.

Наприклад, у США, де відбувається 25% світових викидів СО2, заперечують роль парникового ефекту й глобального потепління загалом. За спостереженнями американських кліматологів, потепління є лише в кількох, переважно прибережних, штатах. Серед них Каліфорнія і Нью-Йорк. Тож температурні зміни, на їхню думку, пов’язані більше з кількістю населення та географічним розташуванням цих штатів. Українські вчені вважають, що в такому мегаполісі, як, скажімо, Київ, на формування аномально високих температур додатково впливають чинники урбанізації, зокрема формування так званих «островів тепла».

Якщо не парниковий ефект, то що призводить до глобального потепління на планеті?

Є чимало версій, як і чому змінюється клімат, та що саме призводить до глобального потепління. Скажімо, кліматологи з Британської метеорологічної служби вважають, що причиною глобальних змін клімату є Ель-Ніньйо. Це феномен різкого підвищення температури поверхневого шару вод Тихого океану, який залежить від людського фактору. Його вважають одним із головних чинників у формуванні світового клімату. Наприклад, вже доведено, що на рекордні температури повітря у липні 2016 року вплинуло явище Ель-Ніньйо.

За іншою версією, серед головних причин, що спричиняють зміну клімату, є положення Земної орбіти щодо Сонця. Частина дослідників схильна вважати, що на глобальне потепління впливає високоактивний парниковий газ метан. Ще одним потужним регулятором температури довкілля є водяна пара. Саме тому в пустелі, де повітря сухе, вдень температура піднімається до 40-50С, а вночі – падає до 00С. Тобто немає «парникового екрану» з пари, тому гаряче повітря піднімається вгору.

Мої дослідження пов’язані з екологією ґрунту. І скажу вам, що саме ґрунти утворюють найбільший резервуар вуглецю в земних екосистемах – більше двох третин всього вуглецю на нашій планеті. Власне процес «дихання» ґрунту є одним з двох основних механізмів, за допомогою яких вуглець потрапляє з ґрунту в атмосферу. Інший – це спалювання викопного палива. За різними оцінками, від 25% до 40% парникових газів мають ґрунтове походження. У цьому контексті аномальну спеку спостерігають на теренах Східної Європи (Угорщина, Болгарія, Австрія, Чехія, Словаччина, Балкани, Молдова та Україна), де поширений чорнозем. Щоправда, це питання вимагає детальнішого наукового обґрунтування.

Розмовляла Вікторія Доскоч, ГО «Інститут Просвіти»

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Від бароко до Телеграм-бота
На Сихові невідомі вкинули гранату в автомобіль кримчанина
Порошенко несподівано повернувся у трійку лідерів президентського рейтингу
«Золотий лев» без коштів та з присвятою Каролю Войтилі
«Не знаю жодного випадку, щоб когось судили за зараження гепатитом»
Винуватець смертельної ДТП у Львові здався у поліцію
У зоні проведення ООС через вибух міномета постраждало двоє військових
Зламана сильним вітром гілка вбила мешканця Борислава
КРРТ за борги відключив по всій країні аналогове мовлення телеканалу UA: Перший
На високогір’ї українських Карпат випав перший сніг