Червонопрапорний режим динамічно повертає в Україну стандарти радянського маразму. Після запровадження метастазів совковості у конституційне право, політику, освіту, демократичні свободи, парламентаризм, міжнародні зносини, економіку, пенітенціарну систему тощо вічно вчорашні вирішили у повному масштабі поновити діяльність трагікомічного трилітерного угруповання – ДАІ. Реінкарнація сумнівних за усіма моральними і технічними характеристиками стаціонарних постів ДАІ або «пунктів машинного доїння» (не приховуватиму: із задоволенням та гордістю цитую першого політв’язня України!) відбулась (звісно ж!) на прохання трудящих автолюбителів і з метою, яка дозволить (не повірите!) «максимально виключити випадки безпідставної зупинки транспортних засобів» (цитата з наказу МВС)…
Звісно ж, можна припустити, що (хоч до парламентських виборів далеченько, а фінансові справи у режиму перед цими виборами поганенькі, а тому треба постійно освіжати готівкові надходження) за нами «смотрящіє» вибудували чергову піраміду, яка, скоріш за все, даватиме непоганий фінансовий навар на всіх унітарно-регіональних рівнях. Можна згадати і осінь, яка обов’язково принесе масові протести (а помаранчевий колір сниться цій владі як найстрашніший сон, як передвісник найбільших бід) – чим не реальна нагода за допомогою пупкіних з жезлами на автошляхах не пустити до Києва рядових громадян держави. Втім, все це буде не більше, ніж здогади. А ось що правда, так це ще один документ.
На початку червня, за декілька днів до воскресіння постового, доблесне ДАІ отримало інструкцію свого орденоносного керівництва про випадки, коли можна… бити водіїв. БИТИ!!! Цей фантастично пречудовий документ дозволяє дядькам (і тіткам, їх вже є декілька в органах) лупити пілігримів на колесах руками або палицями, застосовувати сльозогінний газ, наручники і навіть заарештовувати, коли автолюбителі знімають подію на відеокамеру, відмовляються надавати документи або блокуються в автівці. Байдуже, що в інструкції є приміточки на кшталт того, що нас з вами бити не можна, якщо, приміром, відеозйомка не заважає людині у формі працювати. Не принципово, що у випадках затяжних конфліктів особи у формі повинні попередити водія про свої наміри і повинні мати двох свідків. Чому байдуже і не принципово?
Уявімо собі глупу ніч. У глухому степу пункт ДАІ. Ви – за кермом. За будь-якої ідеальної вашої поведінки, за будь-якого пунктуального дотримання вами правил дорожнього руху господарі ДАІшньої буди завжди будуть мати рацію і – за мінімального власного бажання – привід вас затримати, з вас познущатись, вас побити. Навряд чи колись ви зможете довести свою правоту; навряд чи колись вам вдасться покарати винуватців. Бо навколо степ, а господарем степу є вовк (останнім часом Вовк став і господарем однієї з головних печер у Києві). Боронь, Боже, при цьому нам з вами почати сповідувати принцип «по вовчому жити – по-вовчому вити». Так, вони чекають цього. Чи дочекаються – залежить від нас!