31 травня у Львові закінчився перший медіафорум. Провідні українські медіа та світові експерти дискутували на тему: «Куди йдуть медіа світу і чи встигне за ними Україна?».
Президент Київської школи економіки Павло Шеремета порівнює медіа і кав’ярні
«Те, що ми бачимо наразі в медіа це реконструкція галузі. Медіа перетворюються на кав’ярні: є право вибору, проте його занадто багато!».
Борис Ложкін з UMH group про медіабізнес
«Медіа (медіабізнес) - це, в першу чергу, ланка економіки. Економічно успішні медіа і є запорукою стабільної й ефективного інформування й формування думки соціуму».
Леонід Цодіков з Українського медіахолдингу розповів спосіб заробляти на ЗМІ
«Для ЗМІ не існує іншого способу заробляти, ніж робити комерційно цікаві матеріали, які захочуть придбати читачі. Інформація, яка відповідає на питання «що?» необхідна, але за неї платити не будуть. Натомість, гроші готові давати за матеріали, які дають відповіді на питання «чому?», «що буде далі?», «який наслідок для мого особистого життя?».
Ерік Гарріс з Buzzfeed.com про закони соціальних медіа
«Сьогодні для статті ідея є головною, проте ще важливою є якість донесення інформації. Все залежить від цікавості статті – чи поділились би ми нею зі своїми друзями? Необхідною є логіка поширення інформації, треба враховувати специфіку аудиторії споживачів. Таким чином відбувається оптимізація поширення інформації - тому ми займаємось чіткою аналітикою відвідування наших контентів: важлива кількість кліків та соціальний рейтинг. Людям важливі реакції та коментарі інших - це і є основні закони соціальних медіа».
Анна Добривечір з TNS (Україна) про психологію користувачів Інтернету
«Для статистики головне не кількість користувачів Інтернету, а те ЩО вони роблять в ньому - велике значення тут має специфіка національного менталітету, а після того вже рівень проникнення Інтернет-мережі у свідомість соціуму»
Андрій Маштаков з Інтерньюз Україна про те, чого не хочуть люди в Інтернеті
«В Інтернеті люди самі не хочуть платити і не хочуть стати об’єктом продажу. Інтернет чекає від людей того, що вони можуть робити. Якщо ти не «лайкаєш» і не «рошарюєш» - ти другосортний користувач».
Віталій Лєйбін з «Русский репортер» про проблеми інтернет-ЗМІ
«Провідною проблемою Інтернет-ЗМІ є їх інформативність, тобто більшість з них є дубльованим продуктом з інших ресурсів, що не несе справжньої, якісно інноваційної новини. Так, постає питання компетенції таких публікацій. Отже, позитивні зміни щодо затратності на друк зовсім не компенсують правильність ведення редакційної форми керування».
Сергій Рахманін з «Дзеркала тижня» не вірить, що Україна встигне за світовими тенденціями
«Чи встигне Україна за світовими тенденціями медіа? Ні, не встигне. У 80-их, 90-их роках у медіа сталась прірва. Коли ми навчилися бігати - нам наказали повзати, багато хто з журналістики пішов. Натомість не було тих, хто заповнив цю порожнечу. Тому для сучасних журналістів нема досвіду попереднього покоління, на який можна опиратися».
Сергій Тихий з «Крымской газеты» радить не критикувати "жовту пресу"
«Чомусь, в наших широтах стандартизувалась думка про те, що «жовта преса» - це погано, однак, насправді, це не так. Як на мене, саме жовта преса на сьогодні стає більш модернізованою, ніж «традиційна», тому і має перевагу у попиті. ЗМІ повинні бути вузькоорієнтованими та розмежовувати свою специфіку діяльності».
Валерій Калниш з «Комерсант Україна» нагадує, що потрібно перевіряти ексклюзив:
«Який би не був ексклюзив – він повинен бути перевіреним. Навіть якщо вас вважатимуть нетактовним, тощо - це ваша робота. У результаті, правда - більш вигідний продукт, ніж джинса».
Адам Міхнік з Gazeta Wyborcza про те, чим голосують читачі:
«За журналістів голосують щодня, купуючи чи не купуючи ту чи іншу газету в кіоску».
Мустафа Найєм з «Української правди» про журналістів-розслідувачів:
«Щоб журналістське розслідування мало сенс – треба, щоб подібне розслідування розпочалось і зовні. У нас журналісти-розслідувачі займаються тим, чим мають займатися правоохоронні органи».
Директор студії дизайну DesignDepot Леонід Бершидський про умови за яких платитимуть за контент:
«Щоб за контент платили, він має бути потрібним і дуже хорошим».
Світлана Єременко з Українського освітнього центру реформ про регіональні видання:
«Загальноукраїнським чинником, що впливає на формотворення сьогоденних регіональних видань, є замовні, низькоякісні матеріали. Спостерігається велика кількість заполітизованої джинси, в якій періодично трапляється спад в період між виборами».
Джозеф Галерно з Mezzobit про сприйняття інтернет-видань:
«Люди перестали сприймати інтернет-видання цілісно. Вони сприймають конкретні статті, відео. Від 5 до 15% користувачів заходять на сайт з домашньої сторінки, решта – через пошуковики та інші джерела».