Рік, що минає, фактично пройшов під знаком Мордора. У тому сенсі, що Росія, яка вже давно асоціюється з дітищем письменника Джона Толкіна, протягом цього року остаточно перетворилася на головну «скалку» всього світу. На такий собі хворобливий нарив на тілі людства.
З якими «досягненнями» російський Мордор зустрічає Новий рік? Ось найпомітніші з них.
ООН займеться воєнними злочинами Путіна
Протягом цілого року головний мордоровець Путін гарячково шукав, як уникнути відплати за свої злодіяння в Україні та Сирії, яка на нього насувається. Путін витончено брехав. Робив незручні реверанси на адресу США, намагаючись домовитися з американцями про розподіл «сфер впливу». У страху видав розпорядження про вихід РФ з угоди про Римський статут – засадничого документа Міжнародного кримінального суду. Мовляв, нам тепер жоден суд не страшний.
Всі ці жалюгідні потуги 22 грудня перекреслило міжнародне співтовариство. У цей день, коли в Росії святкували День електрика, Генеральна Асамблея ООН ухвалила резолюцію про документування найбільш серйозних порушень міжнародного права в Сирії, таких як воєнні злочини та злочини проти людяності.
У повітрі запахло «електричним стільцем» для Путіна і Ко. Адже документом засновується «міжнародний незалежний і неупереджений механізм» під егідою ООН, який «збиратиме, узагальнюватиме, зберігатиме й аналізуватиме свідчення порушень міжнародного гуманітарного права та порушень прав людини і готуватиме документи з метою полегшення та прискорення справедливих і незалежних кримінальних процедур».
Сіючи смерть в арабській країні, Путін хотів досягти прихильності США з питань про анексію Криму та вторгнення на схід України. Але досяг він тільки того, що фактично потрапив у власноруч створену пастку. Сформований Генасамблеєю орган обов'язково виконає поставлене перед ним завдання. І тоді питання про кару для вбивць десятків тисяч мирних сирійських громадян постане з усією серйозністю.
А потім неодмінно настане день, коли міжнародний трибунал почне розглядати злочини путінської банди в Україні.
«Перемога» Кремля на виборах у США
Завдяки старанням Путіна Росія потрапила в міжнародну ізоляцію і вкрай непросте економічне становище. Схоже, Кремль сподівався виправити ситуацію за допомогою новообраного президента США Дональда Трампа. За деякими даними, на його просування у Білий дім путіністи витратили десятки мільйонів доларів. Так чи інакше, але вони добилися бажаної «перемоги» за океаном.
Характерно, що багато пересічних росіян так раділи обранню мільярдера Трампа президентом США, що могло видатися, ніби той пообіцяв відремонтувати російські дороги, винищити в РФ дурнів і подарувати всім росіянам по ящику горілки.
Кремлівські завсідники теж викидали з цього приводу масу радісних емоцій, але вони, звісно, чекали від Трампа істотніших подарунків: скасування санкцій, припливу інвестицій, повернення Росії в G7...
Треба сказати, містер Трамп, багатій з оригінальними поглядами, під час виборчої кампанії справді виявляв певну лояльність до Росії й особисто до Путіна. Однак вибори – це вибори, а все, що між ними, – це реальне життя. Далеко не завжди ці поняття збігаються.
«Як тільки йому експерти пояснять, що до чого, як тільки йому республіканський його Конгрес (і Палата представників, і Сенат дуже жорстко налаштовані щодо нас – вони ухвалювали закон Магнітського, вони схвалювали санкції)... все це пояснять, він відразу ж, природно, зробить для себе відповідні висновки. Хто йому Путін і що йому Росія, щоб через неї сорочку рвати на грудях? Щодо власного Конгресу, своїх однопартійців. Ну, навіщо?» – Задавався риторичними питаннями в ефірі радіо «Эхо Москвы» відомий російський політолог та публіцист Микола Сванідзе. Він також зробив припущення, що «перемеле американська система Трампа абсолютно спокійно».
З цією думкою солідарний інший авторитетний російський аналітик – Андрій Піонтковський, котрий цьогоріч полишив Росію. Він вважає, що, хоча «авторитетна американська преса прогнозує укладення угоди між США і Росією після інавгурації Дональда Трампа, через суперечності в Сенаті це може і не відбутися».
Путіністи вже й самі починають розуміти, що поставили «не на ту конячку». Так, російський прем'єр-міністр Дмитро Медведєв заявив, що Росія вже не чекає від новообраного президента США скасування санкцій за анексію Криму і розв'язану війну на Донбасі. «Ми орієнтуємося на свої пріоритети, які ніяк не зав'язані на дії іноземної влади, а виходять із наших прогнозів про поточний стан російської економіки», – харапудився найближчий сподвижник Путіна.
У перекладі на звичайну людську мову це означає: пропали вкладені у Трампа (без його, швидше за все, відома) величезні гроші. Перемога республіканця цілком може виявитися для Росії пірровою.
Майже кожен другий – за межею бідності
Ще кілька років тому в суперечках з деякими українцями про безперспективність путінського режиму мені не раз доводилося чути такий «аргумент»: мовляв, живуть же в Росії люди краще, ніж в Україні. Ось.
Що тут скажеш? Було таке діло: ще порівняно недавно основна маса росіян жила хоч і не набагато, але краще за велику кількість українців. Ось тільки було все це, та загуло. Змило, так би мовити, хвилею фінансово-економічної кризи, яка вразила російську економіку передусім через міжнародні санкції проти Росії як країни-агресора.
Ось офіційні дані Росстату про рівень бідності в РФ. Згідно з ними, у путінському Мордорі нині налічується 20 мільйонів бідних громадян, або близько 14% населення. Цифра вражає.
Експерт Людмила Кравченко з московського Центру наукової політичної думки та ідеології (керівник С.Сулакшін) закликає, однак, не вірити офіційній статистиці. Зокрема, експерт звертає увагу на такі загальновизнані факти: прожитковий мінімум в Росії сильно занижений, а середня російська пенсія перевищує його розмір всього на 2500 руб. Сума просто сміховинна для нинішніх часів.
«Не виходить назвати це явище бідністю, тільки – убогістю. І прожитковий мінімум у зв'язку з цим –це знущання російських законодавців, які вважають, що на цю суму можна прогодувати себе, оплатити комунальні послуги, покрити витрати на громадський транспорт, оплатити оренду житла для тих, хто його не має», – міркувала експерт. Провівши деякі обчислення, вона зробила висновок: «Отже, мінімальна кількість жебраків у Росії – це 64 мільйони осіб».
Майже половина Федерації не живе, а виживає... Ні заздрити, ні радіти таким «досягненням» путінського режиму не варто. І хоча багато росіян цього досі не усвідомили, але ворог у них з українцями спільний – звір в людській подобі, котрий засів у Кремлі.
Півострів бідності та свавілля
У червні року, що минає, Путін, котрого стали цуратися глави країн Заходу, був змушений дати задній хід у сварці з президентом Ердоґаном, яка виникла через збиття турецькими ВПС російського винищувача. Гордість гордістю, та хоч би хтось не гидував потискати руку... Незабаром після цього Кремль знову милостиво дозволив росіянам їздити на відпочинок до Туреччини. І відразу ж стрімко впав потік відпочивальників у окупованому Криму.
Для тамтешньої туріндустрії це стало ударом нижче пояса. Адже вона і без того животіла. Якщо в «українські» роки за літній сезон тут відпочивало близько 2,2 млн осіб, то з приходом до влади росіян ця цифра скоротилася мінімум на третину. Фотографії порожніх або майже порожніх пляжів влітку публікували багато ЗМІ. Завантаженість низки кримських пансіонатів, санаторіїв і баз відпочинку така, що багато з них доводиться закривати.
Першими під звільнення потрапляють українці... Як писав у Facebook один кримчанин, що зберіг віру в повернення півострова до складу України, «місцевих тут вважають людьми другого сорту, всім заправляють приїжджі з Росії».
Не минуло й трьох років після висадки «ввічливих чоловічків» з автоматами, як обіцяна окупантами казка скінчилася. Наприклад, лікарю-терапевту спочатку платили 50 тис. руб. на місяць, зараз – 25 тисяч, а то й менше. У цілої низки працівників бюджетної сфери зарплата не перевищує 10-15 тисяч «дерев'яних».
Жити зараз на ці гроші нормально просто неможливо. Адже ціни в магазинах стрімко зросли. У перші місяці окупанти тримали їх на рівні українських, щоб виглядати «благодійниками». Тепер ціни практично не відстають від московських. Але де Москва за рівнем доходів, а де – Крим...
Першими захвилювалися пенсіонери. Минулого літа вони обступили прем'єра Дмитра Медведєва, котрий прибув на півострів з візитом, і стали розпитувати про підвищення соцвиплат. «Грошей немає, але ви тримайтеся», – з посмішкою сказала «права рука» Путіна свою знамениту фразу. Людям ніби плюнули в душі.
Кажуть, що спершу кримчани, які стали росіянами, жили надіями. 2016 рік показав, що сильно сподіватися на Росію не варто. Факти – річ уперта. Безробіття зашкалює. Послуги ЖКГ приголомшливо підскочили в ціні. Медицина стала «російською», чи то пак практично вся платною. Якість продуктів харчування катастрофічно погіршилася. Виникли великі проблеми з водою, електрикою та газом. На додаток до всього окупаційна влада примушує нових «підданих» змінювати документацію і прилади обліку на російський лад. А це – черги та гроші, черги та гроші... У кишені кримчан норовлять залізти всі, кому не лінь.
І спробуй пообурюйся... Російські поліцаї – не українські, кийками махають з великим ентузіазмом. А ще є ФСБ. Політична охранка готова, здається, заглядати в кожну замкову щілину, щоб контролювати все і всіх. Незаконні затримання, обшуки в домівках активістів, особливо кримськотатарських, стали буденною справою. Були випадки зникнення людей. В органах «правопорядку» затримані громадяни зазнають жахливих тортур, принизливого поводження...
Колись український регіон, який хоч і вимагав розвитку, але загалом був порівняно благополучним, в якому люди жили вільно й гостинно, путіністи за короткий термін перетворили на структурну одиницю Мордора з усіма його атрибутами, включно зі запустінням, убогістю та свавіллям влади.
Не зрозумівши багатьох «досягнень» Кремля на півострові, Генеральна Асамблея ООН, як відомо, ухвалила спеціальну резолюцію щодо Криму. Документ має на меті захист конституційних прав громадян України на території тимчасово окупованого українського півострова. У ньому засуджуються масові порушення прав людини в Криму і міститься заклик до Росії як держави-окупанта дотримуватися своїх зобов'язань, згідно з міжнародним правом.
Отже, Російську Федерацію вперше офіційно названо державою-окупантом. Це «досягнення» путіністів на чолі зі своїм злісним господарем українські можновладці мають належно використовувати у міжнародних судових інстанціях. Якщо їм вистачить розуму та наполегливості для цього, путінському Мордору дорого обійдеться кримська авантюра.
Рекорд з брехні
Ще одне «досягнення» Росії в році, що минає, пов'язане з тим потужним потоком брехні й дезінформації, який постійно виливають прокремлівські ЗМІ, точніше, ЗМП (засоби масової пропаганди).
Як зазначило одне з відносно незалежних російських видань, під час своєї чотиригодинної прес-конференції 23 грудня Путін збрехав кілька десятків разів. Оглядачі називають це рекордом, але роблять наголос лише на обсязі брехні. Я спробую подивитися на неї трохи під іншим кутом.
Почнемо з найневиннішого. Путін звинуватив Демократичну партію США, до якої входить колишній президент Обама, у використанні адміністративного ресурсу на минулих президентських виборах. Це обвинувачення не витримує жодної критики, адже навіть прихильники Трампа не звинувачували демократів у такому гріху, а Обама та Гілларі Клінтон, котра програла перегони, відразу визнали результати виборів і закликали своїх прихильників наслідувати їхньому прикладу. Путін явно збрехав у розрахунку на бездумного російського обивателя, який звик вірити своєму фюреру.
Або візьмімо тему серйознішу. Путін заявив, що «Резервний фонд уряду трішки скоротився». Насправді, якщо вірити відритим джерелам, за період з 1.12.2015 по 1.12.2016 російський Резервний фонд скоротився майже вдвічі – з $ 59,35 млрд до $ 31,3 млрд. Як відзначають експерти, за таких темпів він буде вичерпаний вже 2017 року.
Для чого «царю» знадобилося прикрашати ситуацію? Він і його подільники загнали Росію в економічний глухий кут, з якого тільки один вихід – перекласти весь тягар кризи на народ. Своєю брехнею Путін прагне відтермінувати момент, коли громадяни, доведені злиднями до відчаю, вийдуть на вулицю.
Перераховувати всі брехливі пасажі цієї особи немає сенсу. Наприклад, Путін, як завжди, видавав себе за миротворця. До числа «потенційних агресорів» він готовий зараховувати кого завгодно, але тільки не себе і свій режим. Ще він договорився до того, що намагався налякати лідерів західних країн військовою міццю Росії, яка нібито не поступається американській...
Усередині країни влада, якщо вірити словам Путіна, теж робить усе правильно. Економіка країни одужує. Ресурси використовують прозоро і тільки на благо народу...
Хтось завченим тоном запитав про технологічний розвиток країни: «А чи не відстала Росія у цій сфері назавжди?». І господар Кремля зі стурбованим виглядом розповів, що бізнес через низку причин вкладається в енергетику, і це позначається на інших високотехнологічних областях. Але уряд, мовляв, разом з бізнесом працює над планом вирішення питання. «Ми експортуємо зброю на 14,5 млрд доларів, а інновації – на 7 мільярдів... У нас є всі підстави вважати, що ми не тільки будемо лідерами, а й збережемо це лідерство на багато десятиліть», – пообіцяв Путін, явно сплутавши виступ на прес-конференції з клоунадою.
Ретельно відібрана журналістська братія. Заздалегідь погоджені питання. На них відповів чоловік, який в юності був гопником і, схоже, залишився ним назавжди. З новим «досягненням», Росіє! З умінням головної посадової особи держави перетворювати біле в чорне, а чорне – в біле! Далеко з такими «умільцем» країна не просунеться. Хіба що назад...