Aндрій Содомора – перекладач, письменник, поет, есеїст, автор численних, переважно поетичних перекладів творів письменників античності. Автор книг: «Жива античність» (1983, 2004, 2009), «Наодинці зі словом» (1999), «Під чужою тінню» (2000), «Сивий вітер» (2002), «Лініями долі» (2003), «Студії одного вірша» (2006), поетичних збірок «Наодинці зі Львовом» (2005) та «Пригорща хвилин» (2007).
«Отож, коли ти неспроможний прочитати того,
що маєш, достатньо мати –
скільки прочитаєш»
(Сенека, «Моральні листи до Луцілія»)
Натхненну хвалу тому краєві у позаминулому столітті проспівав серед інших ЕДМОНДО ДЕ АМІЧІС у знаменитому «CUORE» («Серце») – перекладеному багатьма мовами світу творі, який глибоко зворушує серце і звеличує людську гідність; у шкільні роки я читав його в інтерпретації польською Марії Конопніцької, потім – в оригіналі, італійською, навіть напам’ять знаю окремі розділи…
Про серце і про гідність – також ГОРАЦІЙ, «поет болю» (Il poeta del dolore); до речі, вибираючись на свою заміську віллу, він бере з собою для читання: Архілоха, Платона, Менандра, Евполіда – лірика, філософа, двох комедіографів (про це – в одній із його сатир)… Далі я назвав би «ДУМКИ» БЛЕЗА ПАСКАЛЯ: як Горацій поетичним словом, так він – прозовим на найвищий п’єдестал підняв думку, в якій – «уся гідність людини»; «Сповіді» св. Августина, де філософська думка пульсує такою живою, повнозвучною латиною… Але це вже виходить поза межі п’яти…
Ред. Фото книг із книгозбірні Андрія Содомори