Галина Терещук, журналіст Радіо Свобода. Любить мандрівки, але українські дороги вимагають великого надтерпіння…
У житті так буває, що потрібна книжка завжди приходить у відповідний момент...
ВСЕВОЛОД НЕСТАЙКО, «ТОРЕАДОРИ З ВАСЮКІВКИ». Цією фантастичною книжкою сама зачитувалась і читала з дитиною з ще більшим захопленням. Цю книжку дарую дітям рідних і колєг. Фантастична пригода двох друзів, хіба можна втримати емоції, коли льоха Манюня провалила будівництво метро…Все як у нинішній Україні.
ЛЕСЯ УКРАЇНКА, «РУФІН І ПРІСЦІЛЛА». Довший час жила цим твором Лесі Українки. Вражає феноменальність драми письменниці. Власне розумієш, про що думала Леся Українка, які думки крутились у неї, які відповіді намагалась знайти. Це суперечка з церквою, несприйняття упокорення. Це дуже сучасна річ.
СІМОНА ДЕ БОВУАР, «ДРУГА СТАТЬ». Що можна сказати про два томи, в яких письменниця блискуче розіп’яла чоловічий шовінізм...
ГАБРІЕЛЬ ГАРСІА МАРКЕС, «СТО РОКІВ САМОТНОСТІ». Класика, це просто перечитуєш і дістаєш неймовірну насолоду для мізків... і щоразу щось нове відкриваєш для себе.
ПОЕЗІЯ світова і українська, вишукана, образна, філігранна, без неї ніяк, а коли ще й у перекладах Миколи Лукаша, то це просто насолода словом. Зачитуюсь новою збіркою поезій української письменниці Надії Степули «Джмелиний блюз» і її новим романом «Сьомий аркан», що є цілком несподіваним для сучасної української літератури.
У світі для молитви — храмів досить,
І мій, у серці, — щонайменший з них.
Але розтане сніг — і серце просить:
Верни мене до львівської весни!…
Заплутують дороги-павутинки,
Вказівники на них — лиш давні сни.
А серце, змерзле, як мала льодинка,
все молить: поверни, і поверни.
…Вертаюся до куполів померклих,
Спиняюся у колі кам’яниць,
Мов Чорна кам’яниця — дні померлі
Тримаю серед давніх таємниць.
…Шкатулки оксамитовий багрянець,
В шкатулці — стужавілі бурштини.
Laterna Magica. — В бездоннім світлі танець
Танцюють
тіні левів і весни…(Надія Степула).