Ірина Фаріон, 49 років. Політик, мовознавець. Народний депутат від ВО «Свобода». Автор проєктів «Говорімо правильно і красиво» (2008–2012 рр.), «Від книги до мети» (2011–2013 рр.). Щодо свого фаху каже: "Спочатку було Слово..." – все решта похідне. Слово – це духова сила і базове творення людини, життя, суспільства. Цей фах можна назвати таїнством. Із ним я почуваюся обраницею долі".
Свій канон п’ятикнижжя подаю трійками.
ШЕВЧЕНКО, ФРАНКО, ЛЕСЯ.
"Понадчасові, неосяжні, герметичні. Неможливо начитатися, як і насититися українською природою. Національні до оголеного нерва; містичні, як небо; інтелектуальні, як змії".
ВОЛОДИМИР ДРОЗД «ЛИСТЯ ЗЕМЛІ», ІВАН БАГРЯНИЙ «САД ГЕТСИМАНСЬКИЙ», ВАСИЛЬ РУБАН «ПО ТОЙ БІК ДОБРА».
"Проникають у призначення ЛЮДИНИ з її вічністю та приреченістю".
БЕНЕДИКТ АНДЕРСОН «УЯВЛЕНІ СПІЛЬНОТИ», ЕНТОНІ СМІТ «НАЦІОНАЛІЗМ, увесь ДОНЦОВ.
"Про людей як кровно-духовну спільноту, а не лібералістичне згромадження".
ЮРІЙ ЩЕРБАК «ЧАС СМЕРТОХРИСТІВ», ОКСАНА ЗАБУЖКО «МУЗЕЙ ПОКИНУТИХ СЕКРЕТІВ», увесь МИРОСЛАВ ДОЧИНЕЦЬ.
Духовність та ідеалізм як першооснова всього. Дякую їм за це.
Поетичний катарсис: КОСТЕНКО, МАЛКОВИЧ, вибірково-ударний ДРАЧ.