Топ-5 книжок від Ярослава Грицака

10:00, 14 серпня 2013

Ярослав Грицак, 53 роки. Науковець, історик і публіцист. Має понад 500 наукових публікацій на історичну тематику. Відомий також своїми публіцистичними творами.

КЛАЙВ СТЕЙПЛЗ ЛЬЮЇС, «ПРОСТО ХРИСТИЯНСТВО»

«Цю книжку треба читати, щоб знати, чим є справжнє, а  не солодкаво-приторне чи, навпаки, фундаменталістське християнство наших православних і греко-католицьких талібів… А взагалі Льюїс, як на мене -- це найкраще впровадження у справжнє якісне богослов’я. Після нього варто читати і Ніколаса Райта, й Олександра Шмемана, й Лєшека Колаковського. Але коли вертаюся до Льїюса, кожен раз переконуюся, що він є second to none».

АЛАН АЛЕКСАНДР МІЛН, «ВІННІ-ПУХ»

«Мілн написав найгеніальнішу книжку усіх часів й усіх народів. Це його єдина вдала книжка. Але зате яка! Кожен автор чи кожна авторка хотіли би написати бодай щось віддалено подібне».

 

 

ТОНІ ДЖАДТ, «ПЕРЕОЦІНКИ»

«Ніде так не видно його, Джадта, гострий, як лезо, розум. Він нещадний до негідників і  «корисних ідіотів», але симпатизує своїм героям… Цю книжку варто читати, щоб знати, чим було ХХ століття, і розуміти, які загрози стоять перед нами у ХХІ, якщо ми забудемо цю недавню історію».

 

ІВАН ЛИСЯК–РУДНИЦЬКИЙ, «ІСТОРИЧНІ ЕСЕ»

«Вважаю, що ця книжка має бути у кожної освіченої української людини, поруч з Шевченком, Франком, Стефаником та ін… In my humble opinion, Лисяк-Рудницький є найкращим українським істориком ХХ століття. Крапка. Дуже добре колись про це написав Роман Шпорлюк: кожен раз, коли у нього виникає  у голові якась геніальна думка щодо української історії, він знімає з книжкової полички праці Лисяка, і знаходить там цю думку»

АЛЬБЕР КАМЮ, «ПАДІННЯ»

«Якщо Ви думаєте, що Ви чесна, благородна, добра і розумна людина, то прочитайте «Падіння»: побачите, що Ви глибоко помиляєтеся. Камю показує, що кожен чи кожна з нас в одну мить може стати падлюкою, ідіотом, брехуном, злочинцем, коли перед нами постає велика, а може навіть не дуже велика загроза чи спокуса… Камю безщадний до нашої грішної людської натури. Але навряд чи я би любив його тільки за це. Бути песимістом і людиноненависником просто і дешево. Камю великий, бо як Достоєвський пробує з того гівна, яким ми є або можемо в кожну хвилю стати, вибудувати людину гідності і честі».

Повний текст рекомендацій від Ярослава Грицака можна прочитати тут.