Без красивих квітучих кущів на присадибних ділянках не обійтися: із них можна сформувати бордюри, живоплоти, групові композиції. Зараз існує широкий вибір різноманітних видів, проте ще під час планування посадок варто враховувати вимоги кожної культури до освітлення, умов зимівлі та особливостей ґрунту.
«Дім і сад» зібрав п’ять варіантів невибагливих кущів, які дозволять перетворити ваш сад на справжній райських куточок.
Жасмин садовий (Philadelphus) – рід кущів з родини гортензієвих, який в Україні помилково називають жасмином через яскравий аромат квітів. Ці кущі прекрасно ростуть на сонці та в напівтіні, добре переносять холодні зими, стійкі до інфекційних хвороб і рідко вражаються шкідниками. Рослини потребують посадки на високих ділянках із родючим ґрунтом і категорично не переносять вологі та засолені території.
Загалом догляд за кущами нескладний: підживлювати потрібно навесні та восени, а поливати – за потреби. Садовий жасмин потрібно омолоджувати кожні 4-5 років, а також щороку вирізати гілки, які загущують крону або ростуть під прямим кутом до основних пагонів, хворі та зламані. Обрізку проводять після зими та у середині літа.
Кущі можна використовувати як для поодиноких, так і для групових посадок і декорування живоплотів. Зазвичай садовий жасмин квітне немахровими суцвіттями білого кольору. Він вважається найбільш невибагливим серед дачних кущів, тому добре підійде для вирощування садівникам-початківцям.
Гортензія має величезну кількість різноманітних сортів, адаптованих до певних кліматичних умов, тож кожен зможе знайти собі той вид, який найбільше пасуватиме до ділянки. Наприклад, гортензія деревовидна витримує морози до -350С та росте до 2 м у висоту.
Всі гортензії прекрасно ростуть у півтіні, тому їх можна використовувати як акценти в будь-якому саду на газоні, для групових та одиночних посадок. Головна вимога цих кущів – вологий, розсипчастий, поживний ґрунт зі слабокислою реакцією. Якщо ґрунт на ділянці нейтральний або лужний, землю під гортензіями потрібно періодично підкислювати, використовуючи галун, лимонну, оцтову або щавлеву кислоту.
Рослина потребує регулярний рясний полив, спеціальні добрива та видалення бур’янів. Для збереження вологості землі можна розкласти на поверхні торф або соснову кору.
Барбарис має яскраві пластичні кущі, що прекрасно виглядають у бордюрних посадках. Їх висаджують у групових композиціях та використовують для створення витонченого акценту в саду каменів або на альпійській гірці.
Висота сортових барбарисів зазвичай не перевищує метра, проте діаметр може бути вдвічі більшим. Гнучкі пагони витончено зігнуті, покриті численним овальним листям темно-зеленого кольору. Цвісти барбарис починає навесні чи на початку літа жовтими квітами, після в’янення яких формуються дрібні червоні ягоди.
Барбариси добре переносять зиму, але на мокрих ділянках культуру вирощувати не рекомендується. Рослини висаджують на сонячних територіях і в півтіні. Літня посуха не впливає на зовнішній вигляд барбарису за умови регулярного, але нечастого поливу.
Пухироплідник – невибагливий та чарівний, особливо гарно виглядає у бордюрах та живоплотах. Є сорти із зеленими та червоними листками, яким додають особливого шарму квіти – пухнасті біло-рожеві суцвіття у формі парасольки, які з’являються на початку літа. Після цвітіння формуються оригінальні коробочки.
Рослина дуже невибаглива, рідко хворіє, добре переносить літню спеку і зимову холоднечу. Кущі на ділянці періодично поливають влітку, підживлюють добривами двічі за сезон і стрижуть для формування фігурної форми.
Бузок – кущ, без якого не обходиться майже жодна ділянка. Рослина невимоглива до догляду, добре переносить морози взимку і спекотні місяці літа. Білі або лілові квіти прикрашають рослини з кінця весни до червня. Старовинні сорти бузку відрізнялися високим зростом, тому рослину висаджували ближче до парканів. Сучасні сорти бузку мають компактні розміри, невелику висоту, їх часто включають в садові групові композиції.
Бузок висаджують на відкритих сонячних ділянках з дренованим родючим ґрунтом, натомість на заболочених територіях кущі садити не варто. При посадці слід враховувати, що культура дає рясну поросль, сильно розростається в ширину, тож необхідно залишати досить вільного місця між рослинами.
Догляд за бузком зовсім нескладний. Кущі поливають за потреби, після цвітіння потрібно видалити суцвіття, а ранньою весною – відрослу від коренів поросль. Санітарну обрізку кущів бузку проводять навесні, видаляючи зламані та пошкоджені пагони.
Крім цих кущів, також варто звернути увагу на калину, сніжноягідник, жимолость, золотисту форзицію та інші декоративні багаторічники.
Більше корисних порад – у рубриці «Сад»