Є така специфічна територія в межах Львівської громади, що навіть назви не має. Насправді, це цікава територія, що позитивно впливає на наше життя. Але ми не помічаємо цього. У день водно-болотяних угідь я хотіла би привернути до неї увагу.
Що таке торфовище?
Ділянка, для якої характерне надлишкове зволоження, наявність торф'яного покладу й рослинного покриву – рослин, які утворюють торф. Відмираючи, вони не піддаються повному розпаду. Раніше торфи вважалися просто доступним і не дуже ефективним паливом. А території, де є торфи, малосприятливими для сільського господарства. Чому мало? Бо якщо торфи осушують за допомогою мережі каналів, то ґрунти дуже пересихають, що є малосприятливим для вирощування більшості рослин у традиційний спосіб, коли між рослинами голий ґрунт.
Але в розрізі зміни клімату питання збереження торфовищ набуло зовсім нового значення.
Запас прісної води
Подібні заболочені території, де торфи залягають глибоко, є ідеальними резервуарами для накопичення дощової води, щоб в подальшому повільно живити річки. На відміну від більш звичних водосховищ, торфи не дають такого випаровування води і їм не так загрожує евтрофікація (цвітіння води, основна проблема водосховищ). Додатково торфовища проводять очищення води навіть від тих нечистот, які туди потрапляють (насправді всі села навколо каналізуються без очисних споруд саме в торфовище), але тим не варто зловживати.
Вловлювання вуглецю
Торфи в своєму природному (тобто зануреному у воду) стані є одним з найефективніших способів вилучення вуглецю з атмосфери. Та якщо торфи не обводнені, процес йде в протилежному напрямку і навіть гірше – виділяється ще й метан. Тож розорювання і видобуток торфу однозначно призводять до того, що торфи починають працювати проти нас, замість роботи для нас. А що й казати, коли вони ще й горять?
Адаптація до клімату
Фактично, ми маємо велику губку, наповнену водою. Вона вбирає пил, тобто очищує, охолоджує і зволожує повітря. В умовах Львова без великих поверхневих вод – це наша єдина можливість.
Біорізноманіття
Водно-болотяні угіддя – це завжди багато життя у різних формах. В нас залишається дуже мало таких територій в громаді.
Які загрози в нашого Торфовища без назви? Насправді багато:
- Видобуток. Нещодавно видали ліцензію на видобування. Це – шкода на мільйон, щоб заробити тисячу доларів, в першу чергу тим, що осушує торфи навколо, а ще крастиме воду з озера Гамаліївки.
- Забруднення каналізаційними стоками. Неочищені побутові стоки з десятка сіл (і навіть містечка) просто йдуть в торфовище.
- Осушення. Мережа деградованих меліораційних каналів все ще дренує воду, що дає можливість там існувати малоефективному сільському господарству.
- Забудова. Північна об'їзна автодорога та інші проекти і ідеї проектів, як використати "безгосподарну" територію.
Питання існування озера (ставу) «Гамаліївка»
Став був збудований на 1/3 для вугільної електростанції, яку так і не добудували. Зараз став дійсно виконує функцію водозабору для ТЕЦ, але насправді є інші, ближчі і менш витратні варіанти. Тому майбутнього в нього не бачу. Робити став в торфах, щоб позбавляти торфи води, – це неприродно і неекологічно. Така-собі була ідея.
До речі, дерева (ліси) на торфовищах рости не мають. Дерева осушують торфи і витісняють рослини, що творять торф.