Традиції Космача. В цьому селі досі живуть майстри, які власноруч шиють гуцульське взуття-постоли. Газди приносять Тарасу Дзвінчуку коров’ячу шкіру, а він її "квасить" у розсолі з пшеничної муки та кори смереки.
А потім шкіру вимочують у річці, притиснувши каменем.
Копитом пан Тарас називає колодку. Навколо нього і працює далі зі шкірою.
Постоли оздоблюють пацьорками: і чим більше - тим краще, певні гуцули.
За ніч постоли висохнуть і повністю стануть світлими. Їх носити рекомендують лише в суху погоду. А взимку, на мороз, під них треба вдягти "капчурі" з вовни.
В усі найбільші свята, празники і тим паче до "вінчєнє" - тобто шлюбу - гуцули взувають постоли.