Трансляції Сала в екзилі

18:56, 14 лютого 2014

Олег Сало працює навіть у вигнанні і йти у відставку не планує. Очевидно, ці два месиджі хотіла транслювати ЛОДА, запросивши на апаратну нараду на стадіоні «Арена Львів» журналістів.

Безпосередньо сам Олег Сало своєю чергою намагався транслювати самим собою твердість і рішучість, втілюючи руку, яка не здригається ані від дедалі голосніших чуток про відставку, ані від усіх революційних наїздів на облдержадміністрації. Звісно, після того, як 23 січня він публічно написав заяву на звільнення, а потім її зрікся, потреба показати себе непохитним в очах громадськості і свого начальства в особі президента України була нагальною.

Сам Віктор Янукович ненав’язливо оприсутнювався на нараді через інспектора головного управління з питань регіональної та кадрової політики Адміністрації Президента Віктора Ткаченка. Що саме він мав транслювати, – чи то підтримку з боку Януковича, чи то, навпаки, жорсткий контроль з його боку, – залишилося не до кінця зрозумілим. Але по факту Віктор Ткаченко переважно транслював насамперед незацікавленість, раз у раз заглиблюючись у нетрі свого смартфону.

Нарада переважно проходила за передбачуваним сценарієм: виступ директора департаменту ОДА – більше чи менше жорстка реакція на нього Олега Сала, з обов’язковою критикою і безкомпромісними вказівками – виступ наступного директора департаменту. В якості бонусу голова ОДА розкритикував ще й свого заступника Мирослава Богіру – за незадовільну ситуацію в АПК.

Поміж тим, міліцейське минуле керівника облдержадміністрації раз у раз нагадувало про себе, коли він казав своїм підлеглим виключно «присісти». Зрештою, саме з такого звернення він і розпочав нараду: «Доброго дня, прошу присідати».

При цьому, хоча багато хто з політиків і оглядачів прогнозує відставку Олега Сала вже найближчим часом (деякі ЗМІ навіть ще вчора повідомляли, що представлення нового голови ОДА має відбутися якраз сьогодні на «Арені Львів»), сам він сміливо говорив про майбутню роботу. Зокрема, говорив про майбутні зустрічі з представниками Угорщини, а в.о. директора департаменту освіти Роману Бабію наказав: «Я вас чекаю через дві неділі, до кінця місяця. Ви мені даєте план на півріччя».

Ту саму впевненість у завтрашньому губернаторському дні Олег Сало старанно випромінював і на наступному брифінгу для журналістів. Мовляв, він ніяк не ставиться до чуток про те, що незабаром його звільнять, і пояснює це місцевим менталітетом. А президент, запевнив він, із розумінням поставився до того, що 23 січня він написав заяву про звільнення під тиском активістів, намагаючись розрядити ситуацію. «Ми працюємо далі у звичному… ну, не звичному, а в утрудненому режимі», - сказав він.

Дозволив він собі і відвертий оптимізм, прогнозуючи, що вже 18 лютого приміщення на вул. Винниченка розблокують – бо, мовляв, є така домовленість у Києві. Ну а якщо ні, то Львівська ОДА все одно працюватиме, і він знайде собі резервне приміщення для роботи.

До речі, те, що апаратну нараду йому довелося проводити на «Арені Львів», Олег Сало на початку наради теж пояснив в оптимістичному ключі, взагалі ніяк не торкаючись теми вул. Винниченка. Просто, за його словами, стадіон минулого року пустував, і тепер вимагає до себе уваги, щоб його задіяти. Вочевидь, і попередню селекторну нараду голова ОДА проводив в Академії сухопутних військ, бо уваги і заповнення вимагала українська армія.

Що стосується брифінгу для журналістів, то його Олег Сало намагався проводити в розслабленому і благодушному тоні. Це йому вдавалося майже до самого кінця – поки його не запитали про ресторанно-розважальний комплекс «Золота форель», засновницею якого себе раніше спокійно називала його нинішня дружина Анна Федорець. На цьому місці самого Олега Сала спокій зрадив.

«По-перше, відпочинковий комплекс – не мій, і якщо взяти глибше розібратися… Ви проведіть журналістське розслідування, чий він є, де він, і який він є. Ви говорите нібито про відпочинковий комплекс, записаний на когось… Так – неетично. Це – не мій відпочинковий комплекс, і я до нього ніякого відношення не маю», - відрізав він. На цьому брифінг, власне, і завершився.

Залізну руку і плани на світле майбутнє Олег Сало знову демонстрував вже на нараді щодо безрадісної ситуації «Арени Львів», яка відбулася в одному із скай-боксів. Там він проїхався по ФК «Карпати», позицію яких в переговорах щодо виступів на стадіоні назвав шантажем, і пообіцяв звернутися до Кабміну за грошима для «Арени» і до ФФУ – за футбольними матчами.

А вже завершивши цю офіційну частину, голова ОДА вирішив протранслювати журналістам трохи хорошого настрою і почуття гумору. Коли декілька працівників ЗМІ разом із ним зайшли до ліфту і почали сумніватися, чи всі туди помістяться, Олег Сало запропонував втягнути животи. А потім продовжив: «Незручна ситуація – це коли пішла команда втягнути животи, а животи вже втягнуті».

Таким чином журналісти мали зрозуміти, що попри вимушену роботу в екзилі і постійні розмови про звільнення Олег Сало не збирається впадати ані в політичну, ані в особисту депресію. Зате в завершальному коментарі для ZAXID.NET прямо на футбольному полі Олег Сало дав зрозуміти, що в депресію замість нього може впасти обласна господарка.

«Ми керуємо. Є просто резервний кабінет, де потрібно спілкуватися, де є весь зв’язок. А так, в основному, я виїжджаю, їжджу по департаментах, закручую роботу на місцях. Я – не кабінетний працівник, ніколи не був кабінетним. Я завжди був серед людей і завжди виїжджав на всі заходи на попередніх посадах. Документообіг затруднений, потрібно підвозити документи. Також на зустрічі потрібно більше часу. Департаменти наші, заступники, повинні працювати в повну силу. Ми зараз ще не відчуваємо, область функціонує і працює. А з часом ми будемо бачити, що ми відкидаємо область назад», - пригрозив він у цілковитій відповідності до риторики центральної влади.

На цьому трансляції месиджів Олега Сала наприкінці третього тижня вигнання з вул. Винниченка завершилися. І залишилися лише аналогії: зокрема, з Михайлом Цибалюком, який після написання під тиском «свободівців» заяви на звільнення також довго транслював упевненість у тому, що ще проведе у Львові Євро-2012. Але не дотримався навіть до кінця 2011 року.

Данило Мокрик, ZAXID.NET