Нещодавно одна всеукраїнська газета зробила інфографіку про 10 найаварійніших доріг. Ми трохи доповнили роботу журналістів і додали фактор довжини доріг, вирахувавши відносні показники смертності: кількість загиблих на 100 км, і також "один загиблий на N км".
Деякі висновки з цих даних:
1) Лідером антирейтингу є найкраща траса країни - Київ-Чоп. Це дорога, яка повністю була перебудована до Євро-2012, і яку багато хто вважає еталоном якості і безпеки. Вона вбила більше людей, ніж катастрофа літака А320 у Франції і напад на університет в Кенії.
28 березня на трасі Київ-Чоп у Бродівському районі автомобіль врізався у зупинку громадського транспорту, загинули 5 людей
В середньому на трасі Київ-Чоп "лежить" один невидимий труп на кожні 4,6 км. Це приблизно 2-4 хвилини в русі, залежно від вашої швидкості, або приблизна довжина одного музичного треку.
2) Дороги, що перебувають в катастрофічному стані, в сенсі якості покриття (це більшість з доріг в рядках 5-10 таблиці), мають значно кращі показники безпеки.
Це частково може пояснюватись меншими обсягами трафіку, але частково тим, що їхній жахливий стан діє як "натуральний обмежувач швидкості", і водії просто не можуть розігнатись до небезпечних 140-200 км/год, за яких найчастіше стаються смертельні ДТП. Також на цих поруйнованих дорогах майже до нуля зведені ризики нічних ДТП через засинання водія.
Ось такий парадокс – розбиті і діряві дороги насправді безпечніші за рівні і красиві.
3) Щоб поруйновані, але безпечні дороги (з п.2) після капремонтів чи перебудов не стали такими ж небезпечними як Київ-Чоп, потрібно, щоб безпека була ключовим пріоритетом на усіх етапах, від проектування до здачі в експлуатацію.
Дорога Київ-Чоп гарна по якості і швидкості, але злочинно вбивча. Це було ясно від початку, про це говорили експерти, а мешканці сіл, через які вона проходить, неодноразово перекривали її, добиваючись безпечних умов для перетину.
Ця дорога суперечить нормам безпеки і здорового глузду. Не може автомагістраль з середньою швидкість потоку 100-120 км проходити через села і мати нерегульовані пішохідні переходи!
Ті, хто проектували цю дорогу – злочинці. Більша частина відповідальності за жертв "українського автобану Київ-Чоп" – на їхній совісті. Ці помилки "папєрєдніків" мають враховувати менеджери з Мінінфраструктури у своїх амбітних планах з відбудови українських автотрас.
4) Три траси – лідери антирейтингу потребують термінового аудиту безпеки, наприклад за британською методикою iRap, і вжиття заходів зі зменшення аварійності.
Траса Київ-Харків частково будується за кредитні кошти Світового Банку, який має цілий Road Safety Facility і толкових міжнародних експертів. Те, що ця дорога тепер є однією з найгірших в країні за рівнем безпеки - ганьба також і для Світового Банку.
Серед заходів на цих дорогах мають бути як заходи інженерні, так і у сфері правозастосування. Нова патрульна поліція і камери фіксації потрібні не лише в містах-мільйонниках, а й на трасах між ними.
P.S. Текст оригінально опубліковано на фейсбук-сторінці заснованої автором громадської ініціативи Vision Zero для України. "Vision Zero" ("Нульове бачення") – це створена у Швеції концепція, яка стверджує, що будь-які дорожні смерті неприпустимі, і що треба прагнути звести цю цифру до нуля.