Хірурги бояться крові. Так-так, дуже бояться. Вже добрий десяток років, розбещені технологіями, оперують здебільшого «безкровно». Хірурги уникають кровотечі як тільки можуть. Маленький розріз, зшиваючі апарати, дорогущі технології та інструменти для роботи в животі, грудях, суглобах, навіть у черепі. І все це заради економії кожної краплини крові.
«Лише кровотеча вбиває швидко», – це одна з наших головних заповідей. Хірурги бояться крові і вже давно навчилися берегти кров та оперувати без крововтрати.
Але є одна кровотеча, найстрашніша, яку спричиняє не хірург – кровотеча при пораненнях...
Хірурги та анестезіологи успішно дають раду з болем, інфекцією, показують чудеса відновних втручань при травмах будь-яких ділянок тіла, ми маємо штучне серце, штучні легені, штучну нирку – але всі зусилля, всі технології стають безсилі при кровотечі.
Від моменту поранення до моменту зупинки кровотечі, пацієнт втрачає кров, і разом з нею втрачає шанси вижити. Втрачену кров треба негайно повернути у вену. Якщо запасів крові не буде – хірург і анестезіолог не допоможуть.
Коли сталося поранення, коли виявлена кровотеча – кров здавати пізно. Запас крові має бути готові ДО ТОГО, як сталося поранення.
Не треба вірити в медицину й науку (в таке не вірять), не треба сподіватися на розум анестезіолога та руки хірурга – це не допомагає, я знаю. Треба здати кров. Кров треба здати до того, як вона буде потрібна. Тепер це не метафора.
Стати донором можна у всіх Центрах крові, які мають налагоджену систему постачання крові та її компонентів.