Більшість моїх знайомих майданівців не збиралися організовувати Третій Майдан. Мої побратими –або на фронті, або волонтери, або замкнулися в собі. Але ми всі переконані, що діючий режим контролює і впливає на долю тих, хто відстояли ніч з 18 на 19 лютого, особливо тих, хто стояли на Майдані, незважаючи на прохання дружин, дітей, родичів і близьких друзів, що «це нічого не дасть».
На моє переконання, в Україні зараз формуються групи Довбуша, Кармелюка і Музичка – місцевих месників. Дякуючи АТО, в Україні не сталося Коліївщини (тобто боротьби населення з панівним класом). Тепер чітко видно, що в сільських барах колишні бійці АТО, незадоволені своєю долею і долею своїх родин, будуть намагатися ставати місцевими месниками під гаслами «забираємо в багатих і віддаємо бідним».
Очевидно, що наші спецслужби це прораховують. Але і в Австро-Угорській, і Російській імперіях спецслужби працювали не гірше, а може й краще, але вони не змогли проконтролювати утворення подібних груп протесту. На жаль, на сьогоднішній день людей, які хочуть помститися владі, значно більше, ніж тих, хто може зупинити їх протест. Ця тенденція буде набирати обертів, групи будуть створюватися по всій Україні. І кожна з них буде мати свою назву і свої гасла.
Особливо смішно виглядало, коли влада 21 листопада 2015 року на Майдан Незалежності і на Хрещатик випустила силу-силенну патрулів різного виду силових структур. Найбільше мене здивувало, коли по порожньому Хрещатику ходили патрулі у військовій формі з собаками. А особливо мене смішило, коли один з таких патрулів вирішив мене зупинити і перевірити мій наплічник. Навіть під час проведення Революції Гідності жоден з патрулів мене не зупиняв і не перевіряв.
На жаль, в нас зараз владою керує поняття параноїдальний страх і дурість, а не реальна реформа і допомога середньому класу. Тому організована Коліївщина є неможливою, а формування окремих груп по боротьбі за справедливість значно зростає. На це, звичайно, закриває очі місцева влада і буде приховувати інформацію про подібні інциденти інформацію, що, зрештою, відбувалося і раніше.
Тому виникнення Третього Майдану, в тій історії, людьми вже сприймається як певна форма демократії, не зважаючи на трагічні жертви, які не дали жодного результату. І ця форма демократії розчаровує. Саме тому нас чекає «вольниця» Довбушів і Кармалюків. І саме зараз більшість заможних родин намагається відправити своїх дітей на навчання або на роботу за кордон.
Разом з тим переконаний,що Революція Гідності досягнула великих результатів,бо вона стала певним етапом в українській історії, і Герої Небесної Сотні є тими, на кого будуть рівнятися українські покоління, як свого часу рівнялися на Героїв Крут.
Ми маємо зрозуміти – історія крутиться по колу. Але це має зрозуміти і влада.