25–27 березня у Львівському кіноцентрі відбудеться ретроспектива фільмів Анджея Вайди, одного з найважливіших режисерів європейського кіно.
2026 рік у Польщі оголошено Роком Анджея Вайди, адже 6 березня режисерові могло б виповнитись 100 років. Анджей Вайда у своєму активі мав усі можливі кінонагороди та почесні звання, зняв понад тридцять фільмів, відкрив власну кіношколу.
Вайда народився 6 березня 1926 року в місті Сувалки на півночі Польщі, навчався у Краківській академії мистецтв, згодом вступив на режисерський факультет Лодзинської кіношколи. Дебютував фільмом «Покоління» (1954), що поклав початок «польській школі кіно», визнаним лідером якої Вайда став після картини «Канал».
Починаючи з «Каналу», жертви війни та тоталітаризму показані у фільмах Вайди як трагічні. Жодного оптимізму, романтизму чи сентиментальністю. Всі фільми Вайди ставали подіями всесвітнього масштабу. Такими були і «Попіл і діамант», і «Людина з мармуру», і «Людина з заліза».
Такою стала і «Катинь», де прототипом одного із героїв став батько режисера, розстріляний під час цих трагічних подій.
Фільми Вайди отримували премії «Оскар», «Сезар», нагороди Венеційського, Каннського та Берлінського кінофестивалів. У 1981 році його картина «Людина із заліза» отримала «Золоту пальмову гілку» Каннського фестивалю. Чотири картини Вайди – «Земля обітована», «Панночки з Вілько», «Людина із заліза» та «Катинь» – номінувалися на премію «Оскар». У 2000 році Вайда отримав почесний «Оскар» за внесок у розвиток кінематографа.
У вересні 2016 року Польща висунула останній фільм Вайди «Післяобрази» на «Оскар» в категорії «найкращий іноземний фільм».
Вайда, найяскравіший представник «кінематографу морального неспокою», у 2014 році був серед тих польських діячів культури, які підтримали Україну.
У програмі – три фільми, кожен з яких по-своєму показує силу його кіно.
А поки цей фільм не вийшов у прокат, не варто нудьгувати! Адже в онлайн-кінотеатрі SWEET.TV можна знайти світові та українські новинки кіно, перевірену часом класику, культові серіали та інші унікальні кінопропозиції. Зі SWEET.TV вечір гарантовано буде цікавим!
«Післяобрази», 2015
25 березня, 18:30
Остання робота Вайди, де він представляє історію незламної людини Владислава Стшемінського, піонера польського авангарду, якого чудово виконав Богуслав Лінда. Головний герой – великий художник, який не підкорився тоталітарному режиму і згодом відчув на собі драматичні наслідки свого вибору. Це фільм про те, як соціалістична влада знищила харизматичну, бунтівну людину.
«Цей фільм постав з гніву», – сказав Вайда на кінофестивалі у Гдині.
«Попіл і діамант», 1958
26 березня, 18:30
Один із улюблених фільмів Мартіна Скорсезе і Леонардо Ді Капріо. В екранізації роману Єжи Анджеєвського Вайда простежує шлях Мацєка Хелміцького, солдата Армії Крайової. Хоча Друга світова війна щойно закінчилася, члени антикомуністичного підпілля ведуть боротьбу з представниками нової влади, підпорядкованої СРСР.
У стрічці «Попіл і діамант» змальовано світ після катастрофи, у якому новий порядок лише формується, а ідеологічний конфлікт неминучий. Режисер створює універсальну притчу про історичні зсуви і складні вибори. Одну зі своїх найвидатніших ролей зіграв тут Збіґнєв Цибульський, зірка польського кіно, який трагічно загинув 1967 року. Вайда навіть зробив алюзію на його передчасну смерть у фільмі «Усе на продаж» (Wszystko na sprzedaż, 1969) і шкодував, що не довірив актору більше ролей. Завдяки саме «Попелу і діаманту» ім’я Збіґнєва Цибульського назавжди закарбоване в історії польського кіно.
«Катинь», 2007
27 березня, 18:30
Прем’єра «Катині» Анджея Вайди, фільму про тисячі польських офіцерів, убитих радянським НКВС, відбулася 17 вересня 2007 року, у річницю вторгнення радянських військ до Польщі в 1939 році. Дія фільму відбувається після війни. Мати, дружина та донька польського офіцера чекають на його повернення з табору. Стурбовані його тривалою відсутністю, вони вирішують розпочати пошуки.
«Головним питанням для мене було те, як робити цей фільм: робити його політичним чи особистим. Але я не вважаю, що це лише моя особиста історія. Так, це данина пам'яті моєму батькові. Але я вирішив поставити на чільне місце не точку зору однієї людини, а надати цій історії більш загальнолюдського звучання… Не знаючи історії, неможливо рухатися вперед – чомусь про це, здавалося б, такої банальної, істині весь час забувають. Історію не можна підробити, фальсифікувати, вигадати. Ім'я кожного розстріляного зберігається в архівах, які велися досить ретельно. Це легко перевірити. На кожного розстріляного заведена окрема тека. Зберігся і наказ з особистим підписом Сталіна про розстріл польських офіцерів», – розповідав Вайда.